Відкриття про жінок-лучниць у стародавньому Єгипті
Повторна оцінка мумій п'яти жінок з королівських гробниць Середнього царства Єгипту показала, що деякі принцеси, поховані зі зброєю, могли її використовувати. Вчені виявили на кістках принцес сліди прикріплення м'язів, що свідчить про інтенсивні тренування зі стрільби з лука, а також сліди фізичних травм. Це відкриття змінює уявлення про роль жінок у військовій діяльності стародавнього Єгипту.
Дослідники вивчили шість царських мумій, знайдених у Дахшурі у 1890-х роках. Ці мумії були втрачені і знову відкриті в Єгипетському музеї під час кураторського проєкту у 2020 році. Чотири з шести мумій виявилися сестрами, дочками фараона Аменемхета II. Принцеса Іта була похована поруч із принцесою Хенмет, тоді як принцеса Ітаверет знайшлася разом із анонімною жінкою, попередньо ідентифікованою як принцеса Сататормерит. У труні принцеси Іти знаходився кинджал, що підкреслює їхній військовий статус. Принцеса Нуб-Хотеп та король Хор також були оцінені в рамках цього дослідження.
Результати дослідження
Вік принцеси Іти коливався від 28 до 34 років, при цьому вона мала сильні м'язи верхньої частини тіла. Принцеса Хенмет, яка мала вік від 30 до 40 років, демонструвала ознаки витончення кісток, але водночас мала дуже міцні зв'язки. Принцеса Ітаверет, якій було від 20 до 34 років, пережила переломи ребер та стопи і була визнана вправною лучницею. Також виявлено, що принцеса Нуб-Хотеп та король Хор були лучниками.
Доктор Зейнаб Хашеш зазначила, що "члени королівської родини, особливо жінки, були активними учасниками кваліфікованих, фізично вимогливих видів діяльності, таких як стрільба з лука та полювання".
Вона також підкреслила, що "ми виявили виражений розвиток верхніх кінцівок цих осіб, що корелює з повторюваними, високоінтенсивними діями, такими як натягування тятиви лука або стабілізація зброї". Це підтверджує, що ці дії були звичними протягом усього їхнього життя.
Дослідження також виявило, що у кількох осіб спостерігалися інфекції та дефіцит поживних речовин. Крім того, сестри мали рідкісні аномалії хребта, що свідчить про близьке споріднення їхніх батьків. Висновки цього дослідження можуть значно змінити ставлення до ролі жінок у військовій історії стародавнього Єгипту, підкреслюючи їхню активну участь у фізично вимогливих заняттях.
Ці нові знахідки відкривають перспективи для подальших досліджень ролі жінок у військовій культурі стародавнього Єгипту. Вони вказують на те, що жінки не лише виконували традиційні ролі, але й активно займалися фізичною підготовкою та військовими справами. Це може спонукати істориків і археологів переглянути існуючі уявлення про гендерні ролі в давньому суспільстві та їхній внесок у військові конфлікти того часу.