Програми ВНЖ через інвестиції: країни та умови

ВНЖ це велика можливість для багатьох. Мова йде про різні країни, яка надають соціальні та економічно вигідні умови. 

Отримання посвідки на проживання через інвестиції залишається одним із легальних способів переїзду до іншої держави для громадян країн, які не входять до відповідного інтеграційного об’єднання. 

Що таке програми ВНП через інвестиції

Суть таких програм полягає в тому, що іноземець вкладає кошти в економіку держави за визначеним законом напрямом і на цій підставі отримує право на проживання. У різних країнах механізми істотно відрізняються: десь основним варіантом залишається придбання нерухомості, в інших юрисдикціях перевага надається інвестиційним фондам, створенню компанії, фінансуванню наукових або культурних проєктів.

Інвестиційний ВНП не слід ототожнювати з громадянством. Посвідка підтверджує право законно проживати в державі протягом установленого строку, тоді як паспорт пов’язаний із набуттям громадянства та відповідним правовим статусом. У багатьох програмах інвестор спочатку отримує тимчасову або довгострокову посвідку, а питання постійного проживання чи натуралізації вирішується окремо відповідно до загальних правил.

У 2026 році вимоги до таких програм помітно відрізняються від правил, які діяли кілька років тому. Держави переглядають умови для іноземних інвесторів, змінюють допустимі види вкладень і посилюють контроль за походженням коштів. Наприклад, Португалія більше не використовує придбання житлової нерухомості як підставу для нових заяв за програмою ARI, натомість передбачає інші інвестиційні механізми. В Угорщині діє дозвіл на проживання для гостьових інвесторів із визначеними законом варіантами вкладень, а на Кіпрі продовжує діяти окрема процедура постійного дозволу на проживання для інвесторів.

Вибір країни залежить не тільки від розміру капіталу. Значення мають строк інвестиції, можливість включення родини, вимоги щодо проживання, порядок продовження статусу, податкові наслідки, правила придбання нерухомості, умови ведення бізнесу та перспективи подальшого отримання постійного статусу. Тому інвестиційний ВНП фактично є поєднанням міграційного та фінансового рішення, для якого необхідно враховувати законодавство конкретної держави.

Програма ВНП через інвестиції — це встановлений державою правовий механізм, за яким іноземець може отримати посвідку на проживання після виконання певної інвестиційної умови та інших вимог міграційного законодавства. Інвестиція сама по собі зазвичай не означає автоматичного отримання документа. Заявник має підтвердити особу, законність походження капіталу, відсутність визначених законом підстав для відмови, наявність медичного страхування або інших необхідних умов, а також фактичне здійснення передбаченого вкладення.

Юридична конструкція залежить від країни. В одній державі інвестору видають спеціальну «золоту візу», яка фактично є видом довгострокового дозволу на проживання. В іншій використовується окрема категорія посвідки інвестора. Деякі країни надають постійний дозвіл після виконання інвестиційних критеріїв, тоді як інші спочатку оформлюють тимчасовий статус із можливістю продовження.

Важливо розрізняти чотири різні поняття:

• право на тимчасове проживання;

• право на довгострокове або постійне проживання;

• право на в’їзд і перебування за спеціальною інвесторською візою;

• громадянство держави.

Наявність посвідки не означає автоматичного набуття громадянства. Навіть якщо програма допускає подальшу натуралізацію, для цього можуть знадобитися роки законного проживання, знання мови, інтеграція, відсутність судимостей та виконання інших вимог. Саме тому обіцянки на кшталт «інвестиція гарантує паспорт» потребують особливо обережного ставлення.

Ще одна важлива риса сучасних програм — контроль за джерелом коштів. Держава має переконатися, що інвестиція здійснюється законними коштами. Для цього можуть вимагатися банківські документи, податкові декларації, підтвердження доходів, документи щодо продажу майна, корпоративні документи та інші докази фінансового походження капіталу.

В окремих країнах закон прямо визначає, що інвестиційні кошти мають бути переведені з-за кордону. Наприклад, кіпрська процедура для інвесторів передбачає документальне підтвердження іноземного походження коштів і встановлює конкретні правила їхнього перерахування.

Отже, інвестиційний ВНП — це не просто купівля активу. Правовий статус виникає лише після виконання сукупності умов, передбачених міграційним та інвестиційним законодавством.

Які країни пропонують інвестиційні ВНП

Станом на 2026 рік інвестиційні або пов’язані з інвестиціями програми проживання зберігаються в різних регіонах світу. У Європі серед відомих напрямів можна назвати Грецію, Португалію, Угорщину, Кіпр і Мальту. Однак механізми в них різні, тому об’єднувати всі програми під однаковою моделлю «золотої візи» некоректно.

Греція продовжує видавати постійні дозволи на проживання інвесторам. Програма насамперед пов’язана з нерухомістю, але після законодавчих змін пороги залежать від конкретного району та характеристик об’єкта. Офіційна статистика Міністерства міграції Греції за 2026 рік підтверджує, що Golden Visa залишається чинною категорією дозволів для інвесторів.

Португалія зберігає програму ARI, однак її структура суттєво змінилася. Для нових заяв серед передбачених законодавством варіантів залишаються створення робочих місць, інвестиції у наукові дослідження, культурну діяльність, певні невнедвижимі інвестиційні фонди та капіталізацію португальських компаній. При цьому інвестиція не може прямо або опосередковано бути спрямована на нерухомість. Угорщина використовує окремий статус гостьового інвестора. Чинні правила передбачають, зокрема, придбання паю інвестиційного фонду нерухомості на суму від 250 000 євро або грошову пожертву на суму від 1 млн євро визначеному закладу вищої освіти для підтримки освітньої, науково-дослідної чи мистецької діяльності. Для фондового варіанта передбачено блокування відповідних цінних паперів щонайменше на п’ять років.

Кіпр має процедуру постійного дозволу на проживання для інвесторів. Базова сума інвестиції становить щонайменше 300 000 євро, причому законодавство визначає кілька допустимих категорій: житло від девелопера, інша нерухомість, капітал компанії на Кіпрі або паї певних колективних інвестиційних організацій. Для інвестицій у компанію передбачена вимога щодо фізичної присутності та щонайменше п’яти працівників. Мальта має окрему програму постійного проживання Malta Permanent Residence Programme. Її умови включають майновий компонент та інші передбачені законодавством фінансові зобов’язання. Чинні правила встановлюють, зокрема, мінімальну вартість кваліфікованої придбаної нерухомості на рівні 375 000 євро.

За межами Європи окремою категорією є Об’єднані Арабські Емірати. Інвестори в державні інвестиції можуть претендувати на Golden Visa строком до 10 років за умови виконання встановлених фінансових критеріїв, а інвестори в нерухомість — на п’ятирічний статус за умови володіння нерухомістю на суму від 2 млн дирхамів. Програма також передбачає можливість спонсорувати членів сім’ї.

Таким чином, географія програм досить широка, але їхня правова природа неоднакова. Для порівняння потрібно дивитися не тільки на мінімальну суму вкладення, а й на те, який саме документ отримує інвестор, на який строк він видається, які активи допускаються та що відбувається після завершення строку інвестиційного зобов’язання.

Найпопулярніші варіанти інвестування

Інвестиційні програми використовують кілька основних моделей. Найчастіше законодавство пов’язує право на проживання з придбанням нерухомості, вкладенням у фонд, створенням або фінансуванням компанії, формуванням робочих місць чи підтримкою визначених державою сфер.

Вибір механізму має значення не тільки для отримання ВНП. Інвестиція може залишатися замороженою протягом певного періоду, вимагати збереження вартості активу або виконання додаткових умов. Тому фактичні витрати інвестора можуть бути вищими за мінімальну суму, зазначену в законі.

Купівля нерухомості

Придбання нерухомості довгий час було найвідомішим варіантом інвестиційного ВНП. Логіка моделі проста: іноземець купує житловий або комерційний об’єкт на встановлену законодавством суму, після чого підтверджує право власності та виконує інші умови міграційної програми. Проте саме нерухомість стала сферою, де держави останніми роками найактивніше переглядають правила. У деяких країнах мінімальна сума залежить від місця розташування об’єкта. В інших заборонено купувати певні види нерухомості або встановлено обмеження щодо її подальшого використання.

Греція є прикладом держави, де умови залежать від конкретної території та типу інвестиції. Тому орієнтуватися на стару цифру мінімального внеску без перевірки характеристик об’єкта неправильно. Офіційні матеріали грецької влади також передбачають документи, що підтверджують укладення та оплату операції з нерухомістю. На Кіпрі інвестиційна нерухомість також залишається одним із варіантів. Для житла передбачена купівля першого продажу від девелопера вартістю щонайменше 300 000 євро плюс ПДВ. Для інших видів нерухомості правила відрізняються, але загальний мінімальний інвестиційний критерій також становить 300 000 євро.

Інвестор має враховувати не лише ціну об’єкта. Додаткові витрати можуть виникати через податки, нотаріальні послуги, державні збори, реєстрацію, юридичний супровід, страхування та утримання майна. Якщо нерухомість планується для оренди, необхідно також перевірити правила її використання та оподаткування доходу.

Інвестиції в бізнес

Бізнесова модель передбачає вкладення коштів у компанію або створення нового підприємства. У цьому випадку держава зацікавлена не тільки в надходженні капіталу, а й у розвитку економічної діяльності, створенні підприємств, робочих місць та податкових надходжень. Португальська ARI передбачає можливість інвестувати щонайменше 500 000 євро у створення комерційного товариства з офісом у Португалії за умови створення щонайменше п’яти постійних робочих місць. Допускається також збільшення капіталу вже існуючої компанії з виконанням передбачених законом вимог щодо працевлаштування. На Кіпрі інвестор може спрямувати 300 000 євро на статутний капітал нової компанії або збільшення капіталу існуючого підприємства. Компанія має фактично працювати на території країни та працевлаштовувати щонайменше п’ять осіб.

Бізнесова інвестиція відрізняється від купівлі нерухомості тим, що перед інвестором постають операційні завдання. Потрібно створити або підтримувати реальну господарську діяльність, вести бухгалтерський облік, виконувати податкові обов’язки та дотримуватися трудового законодавства. Для міграційної програми важливо зберігати документи, які підтверджують виконання умов. До них можуть належати реєстраційні документи компанії, банківські виписки, договори з працівниками, документи щодо сплати податків та підтвердження фактичної діяльності підприємства.

Державні фонди

Фондовий механізм дає змогу спрямувати кошти не безпосередньо в нерухомість або власний бізнес, а в інвестиційний фонд, який відповідає встановленим державою критеріям.

Такий варіант використовується, зокрема, в Угорщині та Португалії. В Угорщині для статусу гостьового інвестора необхідно придбати інвестиційні паї відповідного фонду нерухомості на суму щонайменше 250 000 євро. Певна структура фонду та його реєстрація контролюються відповідно до угорського законодавства. Крім того, інвестиційні паї мають бути заблоковані щонайменше на п’ять років.

Португальська ARI передбачає іншу модель. Мінімум 500 000 євро може бути спрямовано на придбання паїв невнедвижимих колективних інвестиційних організацій, які відповідають установленим законодавством вимогам. Зокрема, фонд має бути створений відповідно до португальського законодавства, мати строк погашення щонайменше п’ять років, а не менше 60% вартості інвестицій повинно бути вкладено в комерційні товариства, зареєстровані в Португалії.

Фондовий варіант вимагає уважної перевірки не тільки міграційних правил, а й самого інвестиційного продукту. Важливо встановити, хто керує фондом, які активи входять до його портфеля, який строк інвестиції, які комісії передбачені та за яких умов можливий вихід.

Створення робочих місць

Деякі держави пов’язують право на ВНП не з певною сумою капіталу, а з економічним результатом інвестиції. Найтиповіший приклад — створення робочих місць. Португальська програма ARI передбачає можливість отримання інвестиційної посвідки через створення щонайменше десяти робочих місць. Для територій із низькою щільністю населення закон допускає зменшення цієї вимоги на 20%, тобто до восьми робочих місць, за умови відповідності території встановленим критеріям.

Такий варіант принципово відрізняється від пасивної інвестиції. Самого переказу коштів недостатньо. Потрібно фактично створити робочі місця та підтвердити їх існування документами. У разі використання корпоративної структури можуть перевірятися договори з працівниками, реєстраційні дані компанії та інші документи. Для підприємця цей механізм може бути пов’язаний із реальним розвитком бізнесу, однак він потребує значно більшої операційної участі. Витрати не обмежуються стартовим капіталом, оскільки роботодавець повинен забезпечувати заробітну плату, соціальні внески, бухгалтерський супровід та виконання трудових норм.

Які вимоги висуваються до інвесторів

Незалежно від країни, інвестор повинен відповідати базовим міграційним вимогам. Перш за все необхідно мати чинний паспорт або інший документ, який визнається для перетину кордону. Далі перевіряється законність перебування та відповідність заявника умовам конкретної категорії дозволу.

Значну роль відіграє перевірка кримінального минулого. Заявнику можуть знадобитися довідки про несудимість із країни громадянства та держав проживання. У багатьох процедурах такі документи мають бути актуальними на момент подання, легалізованими або апостильованими та перекладеними відповідно до місцевих правил.

Також перевіряється фінансовий стан. Міграційний орган має встановити, що інвестор реально володіє необхідним капіталом і може підтвердити його походження. Документи можуть охоплювати:

• банківські виписки;

• довідки про доходи;

• податкові документи;

• документи щодо продажу нерухомості або іншого майна;

• договори купівлі-продажу;

• корпоративні документи;

• документи про отримання спадщини;

• підтвердження переказу коштів;

• документи щодо структури власності компаній.

Окремо перевіряється сама інвестиція. Якщо йдеться про нерухомість, необхідні документи про право власності або договір, що підтверджує придбання. Якщо використовується фонд, потрібне підтвердження придбання відповідних паїв. Для бізнесової інвестиції подаються документи про компанію та рух капіталу.

Медичне страхування також часто є частиною вимог. Наприклад, у Португалії серед загальних документів для ARI зазначено підтвердження медичного покриття, а також документи щодо кримінальної історії, податкової і соціальної заборгованості.

Інвестор повинен також дотримуватися вимог щодо строку збереження вкладення. Не завжди можна одразу продати актив після отримання посвідки. Якщо закон вимагає зберігати інвестицію протягом певного періоду, дострокове відчуження може призвести до проблем із продовженням або збереженням статусу.

Ще один важливий момент — фактичне проживання. Деякі програми дозволяють отримувати статус за умови дуже обмеженої фізичної присутності, тоді як для подальшого постійного проживання чи громадянства можуть діяти значно суворіші правила щодо кількості днів перебування.

Скільки коштує участь у програмах

Єдиної суми для всіх інвестиційних програм не існує. Мінімальний капітал залежить від країни, виду вкладення та конкретної категорії дозволу.

Для орієнтації можна виділити кілька актуальних у 2026 році прикладів:

• Угорщина — від 250 000 євро через придбання визначених інвестиційних паїв; альтернативою є пожертва від 1 млн євро для встановленої законом мети.

• Кіпр — від 300 000 євро для передбачених програмою категорій інвестицій.

• Португалія — від 250 000 євро для визначеної культурної інвестиції або від 500 000 євро для низки інших передбачених програмою варіантів.

• Мальта — майнова частина програми передбачає придбання кваліфікованої нерухомості від 375 000 євро, але загальні витрати залежать також від інших установлених умов програми.

• ОАЕ — для інвесторів у нерухомість встановлено поріг від 2 млн дирхамів; для інвесторів у державні інвестиції також використовується критерій капіталу від 2 млн дирхамів.

• Греція — сума залежить від конкретного типу інвестиції та місця розташування нерухомості, тому універсальна стара цифра 250 000 євро не може використовуватися як опис усієї чинної програми.

Мінімальна інвестиція не дорівнює повній вартості оформлення. Окрім основного капіталу, можуть виникати витрати на державні збори, реєстрацію, податки, нотаріальні послуги, переклади, легалізацію документів, юридичний супровід, банківські операції, страхування та утримання активу.

Наприклад, при придбанні нерухомості фактичний бюджет має враховувати не лише ціну квартири або будинку. Додаткові платежі можуть бути пов’язані з оформленням угоди та подальшим утриманням об’єкта. При створенні компанії до капіталу додаються витрати на реєстрацію, бухгалтерію, оренду приміщення, зарплати працівників та податки.

Окремо необхідно розраховувати витрати на продовження статусу. Навіть якщо інвестиція вже здійснена, посвідка може вимагати сплати адміністративного збору під час кожного продовження. У Португалії, наприклад, AIMA передбачає окрему процедуру продовження ARI, а з 16 лютого 2026 року заявки на продовження подаються через електронний портал, за винятком випадків, коли окремо потрібні біометричні дані.

Тому реальний бюджет варто формувати за принципом: інвестиція плюс податки та збори плюс витрати на документи й супровід плюс витрати на утримання активу протягом установленого строку.

Чи можна включити до заявки членів сім'ї

У багатьох інвестиційних програмах передбачена можливість поширити право на проживання на членів сім'ї інвестора. Однак склад сім’ї та правила підтвердження родинних зв’язків залежать від законодавства конкретної країни. Найчастіше до сімейної заявки можуть входити чоловік або дружина та неповнолітні діти. В окремих державах допускається включення повнолітніх дітей, якщо вони відповідають встановленим критеріям залежності від батьків. Можуть також діяти спеціальні правила щодо батьків інвестора або його чоловіка чи дружини.

Кіпрська процедура прямо передбачає правила щодо членів сім’ї та окремі умови для повнолітніх дітей. Для включення повнолітньої дитини, яка не є фінансово залежною, передбачений механізм збільшення інвестиційного порога відповідно до кількості таких дітей. В ОАЕ власник Golden Visa може спонсорувати членів сім’ї, включаючи чоловіка або дружину та дітей. Для підтвердження родинних зв’язків потрібні відповідні документи. Свідоцтва про шлюб і народження, документи про зміну імені або прізвища та інші акти цивільного стану можуть потребувати апостилювання, консульської легалізації та перекладу. Якщо в сім’ї є діти різного віку, необхідно окремо перевіряти правила щодо повнолітніх осіб. Вимоги можуть стосуватися віку, навчання, фінансової залежності або сімейного стану.

Сімейний компонент також впливає на загальну вартість процедури. Додаткові заявники можуть означати додаткові державні збори, страхові поліси, переклади та документи. Водночас у багатьох програмах головна інвестиція залишається пов’язаною з основним заявником, якщо закон не встановлює підвищений поріг для конкретного члена сім’ї.

Які програми ведуть до громадянства

Інвестиційний ВНП і громадянство — різні правові процедури. Більшість сучасних програм проживання через інвестиції не означають автоматичного отримання паспорта після здійснення вкладення. Якщо держава дозволяє натуралізацію після інвестиційного ВНП, заявник спочатку повинен виконати загальні умови набуття громадянства. Серед них можуть бути необхідний строк проживання, знання державної мови, підтвердження інтеграції, відсутність визначених законом перешкод та інші критерії.

Особливо важливо враховувати зміни законодавства. Програми, які раніше позиціонувалися як прямий шлях від інвестиції до громадянства, у багатьох країнах були змінені або припинені. Тому старі описи програм не можна автоматично використовувати для планування переїзду у 2026 році. Португальська ARI може бути частиною довшого міграційного маршруту, але сам факт інвестиції не означає автоматичної видачі паспорта. Для громадянства застосовуються окремі положення португальського законодавства. Грецька Golden Visa також є програмою дозволу на проживання, а не процедурою автоматичної натуралізації. Наявність інвесторського статусу не скасовує вимог, установлених для набуття громадянства. Кіпрська інвестиційна процедура спрямована на отримання постійного дозволу на проживання. Право на громадянство потрібно розглядати окремо від цього статусу та перевіряти за правилами натуралізації, чинними на момент відповідної заяви.

Угорський дозвіл для гостьових інвесторів також не є програмою автоматичної видачі громадянства. Його метою є надання права на проживання за умови виконання визначених інвестиційних критеріїв. ОАЕ використовують іншу модель довгострокового проживання. Golden Visa може видаватися на п’ять або десять років залежно від категорії, а після закінчення строку передбачена можливість поновлення за умови відповідності вимогам. Це не означає автоматичного переходу від інвесторського статусу до громадянства. Отже, якщо метою є саме паспорт, необхідно ще на початковому етапі окремо перевіряти законодавство про громадянство. Якщо головне завдання полягає у законному проживанні, інвестиційна програма може мати іншу правову логіку: збереження статусу протягом періоду володіння активом або виконання інвестиційного зобов’язання.

Висновок

Програми ВНП через інвестиції у 2026 році залишаються різними за механізмом, сумами та юридичними наслідками. У частині країн зберігається можливість інвестувати в нерухомість, в інших акцент перенесено на фонди, підприємства, робочі місця, наукові дослідження або культурні проєкти.

Серед європейських варіантів особливості мають Португалія, Греція, Угорщина, Кіпр і Мальта, тоді як ОАЕ використовують власну систему довгострокових Golden Visa. У Португалії мінімальні суми за різними напрямами становлять від 250 000 до 500 000 євро, в Угорщині гостьовий інвестор може використовувати інвестицію від 250 000 євро, а кіпрська програма постійного проживання передбачає базовий поріг від 300 000 євро.

Під час вибору програми необхідно оцінювати повну структуру витрат, строк утримання інвестиції, вимоги до походження коштів, правила для членів сім’ї, умови продовження та можливість подальшого отримання постійного статусу або громадянства. Особливо важливо перевіряти чинні правила безпосередньо перед поданням документів, оскільки інвестиційні міграційні програми регулярно змінюються законодавством.

Загалом, це хороший варіант для українців. Адже так можна почати нове життя в іншій безпечній країні.