Стів Уїткофф, спецпосланець Трампа та людина, звикла закривати угоди з нерухомості на мільярди, заявив про «значний прогрес». Якщо перевести його оптимізм з мови інвестбанкірів на мову реальності, картина виглядає максимально прагматичною.
Що таке «Угода про процвітання»?
Це не благодійність. Це «інвестиційний пакет», який Трамп хоче представити американському виборцеві як доказ того, що допомога Україні — це не витрати, а вигідне вкладення.
Ключові пункти «угоди»
-
Ресурсний залог: Створюється спільний «Інвестиційний фонд реконструкції». Головний нюанс - 50% всіх доходів (роялті та ліцензій) від розробки нових родовищ критичних мінералів (літій, титан, уран, графіт) будуть іти до цього фонду під управлінням США та України (контроль 50/50).
-
Енергетичний хаб: Йдеться про довгострокові контракти на газ та нафту, де американські компанії отримують пріоритетний доступ до української ГТС та видобутку.
-
Протокол безпеки: Це та сама «морква», яку вішать перед Київом. Уїткофф називає це «платиновим стандартом» гарантій, але насправді - це двостороння угода, яка повинна замінити НАТО. Трампу потрібно, щоб Україна почувалася «захищеною» саме настільки, щоб американські корпорації (на зразок BlackRock) не боялися заводити сюди капітал.
Україна як Distressed Asset
Для Уїткоффа та Трампа Україна - це «Distressed Asset» (проблемний актив). Його потрібно стабілізувати («заморозити» конфлікт), провести реструктуризацію (віддати частину ресурсів в рахунок боргів та майбутніх гарантій) і виставити на ринок як «історію успіху».
Заяви про «прогрес у найближчі тижні» - це спроба зафіксувати ціну угоди до того, як ситуація на фронті або в Червоному морі (іранський кризис) остаточно обнулить поточні розклади.
Трамп не будує «Велику Україну». Він будує «безпечний і прибутковий периметр». Для нього «прогрес» - це коли підпис під Угодою про процвітання стоїть раніше, ніж РФ встигне заявити нові територіальні претензії. Це питання не цінностей, а управлінських ризиків.