Дослідження поведінки пуми у Французькій Гвіані
У вересні 2023 року пума піднялася на висоту 33 метри на дереві у Французькій Гвіані, що стало предметом дослідження команди Національного музею природничої історії (Франція). Це спостереження було зафіксовано за допомогою фотопастки, встановленої у кроні мускатного дерева в лісі Со-Параре. Дослідження демонструє несподівану поведінку пуми, яка пересувалася гілками дерева в пошуках здобичі, що ставить під питання уявлення про безпеку деревних тварин від великих котів-хижаків.
Запис, зроблений 24 вересня близько 20:30, зафіксував дорослу самку кінкажу (Potos flavus) з дитинчам, які пробули в кадрі близько 10 секунд. О 20:49 на тій самій гілці з'явилася пума (Puma concolor), яка ходила по гілці близько 15 хвилин, а зникла о 21:06. Однак камера не зафіксувала результат полювання пуми, що залишає відкритими питання щодо її успішності в ловлі здобичі.
Взаємодія пуми з екосистемою
Фотопастки, які використовувалися для обліку ссавців і птахів, що харчуються плодами мускатних дерев, за 10 років роботи зафіксували майже 40 тисяч випадків. Проте цей випадок єдиний у своєму роді, коли кішка взаємодіяла з потенційною здобиччю. Відомо, що леви та тигри рідко забираються на дерева через свою масивну статуру і зазвичай залишаються на товстих нижніх гілках. Найспритнішими лазильцями серед котячих вважаються леопарди, які часто ховають здобич у кронах від падальників і іноді полюють на деревних тварин.
Це спостереження відкриває нові горизонти для вивчення поведінки пуми та її взаємодії з екосистемою.
Дослідження поведінки пуми у французькій Гвіані підкреслює важливість спостережень за хижаками в їхньому природному середовищі. Результати можуть змінити наше розуміння екологічних взаємодій між великими хижаками та їхньою здобиччю, особливо в контексті висотних середовищ існування. Цей випадок також може спонукати до подальших досліджень, які розширять наше знання про адаптаційні стратегії пуми та інших великих котячих у тропічних лісах.
Цей випадок підкреслює важливість вивчення впливу людської діяльності на природні екосистеми. Наприклад, нещодавно науковці виявили, що значне скорочення популяції шпаків у Великобританії стало наслідком аграрних змін, що викликає занепокоєння щодо збереження біорізноманіття. Результати таких досліджень можуть суттєво вплинути на наші уявлення про взаємодію між хижаками та їх жертвами в природі.