☰
✕
UA RU EN

Путін на «Валдаї» заперечив відповідальність Росії за війну, застосував ядерну риторику та порушив тему Калінінграда

На форумі в «Валдаї» Путін знову відхилив звинувачення на адресу Кремля щодо конфлікту, згадуючи ядерну загрозу та питання Калінінградської області. Фото: ХВИЛЯ

Виступ Володимира Путіна на клубі "Валдай"

1 жовтня 2026 року Володимир Путін виступив на пленарній сесії дискусійного клубу "Валдай" у Москві, де озвучив ключові кремлівські наративи щодо війни проти України. У своєму виступі Путін заперечив відповідальність Росії за війну та удари по цивільній інфраструктурі в Україні, а також застосував ядерну риторику. Він порушив тему Калінінградської області та окреслив своє бачення нового світового порядку. Захід уперше відбувся в Москві з міркувань безпеки.

Росія систематично використовує заяви про загрозу безпеці з боку НАТО для виправдання своїх дій. Путін зазначив, що російські гарантії безпеки були оприлюднені в грудні 2021 року, приблизно за два місяці до початку повномасштабного вторгнення в Україні. Москва також використовує тему потенційної блокади Калінінградської області для посилення військової риторики, зазначаючи, що цей регіон може слугувати інструментом інформаційного тиску.

Ядерна риторика та територіальні поступки

Ядерна риторика Росії включає порівняння ядерного потенціалу з арсеналами Великої Британії та Франції, але ігнорує повний потенціал НАТО, зокрема США. Путін заперечив відповідальність Росії за війну, що викликало критику з боку міжнародної спільноти. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що

“увага має бути зосереджена також на політичному рішенні Росії розпочати та продовжувати агресію, де першопричиною є сам Путін”
.

Крім того, Путін порушив тему територіальних поступок України як можливого елемента завершення війни. Риторика про "неминучість" територіальних втрат використовується для психологічного тиску на Україну та міжнародну спільноту. Москва формує інформаційне підґрунтя для можливого подальшого загострення та виправдання майбутніх дій. Публічні погрози Росії не свідчать про ухвалене рішення про напад на НАТО, однак ризик перевірки єдності Альянсу залишається.

Росія також ставить під сумнів політичну суб'єктність України, що є частиною її зовнішньої політики. Теза про "новий світовий порядок" є складовою російської риторики щонайменше з 2008 року, підкреслюючи прагнення Кремля переналаштувати глобальні геополітичні структури. Володимир Путін, як президент Росії з 2000 року, продовжує використовувати історичні аргументи для обґрунтування дій країни на міжнародній арені, включаючи згадування про операцію НАТО проти Югославії в першій половині 1999 року.

Ситуація в Україні залишається напруженою, а дії Росії викликають занепокоєння серед міжнародної спільноти. Позиція Кремля щодо війни та безпеки в регіоні, а також загроза ескалації конфлікту, продовжують бути предметом активних дискусій на міжнародній арені.

Виступ Путіна на дискусійному клубі "Валдай" підкреслює триваюче напруження між Росією та Заходом, а також внутрішньо політичні та міжнародні аспекти конфлікту в Україні. Заяви про ядерну зброю і калінінградську блокаду вказують на можливу ескалацію загроз, що вплине на безпеку в Європі. Як міжнародна спільнота реагуватиме на ці виклики, залишатиметься під пильним наглядом, оскільки події в Україні продовжують формувати геополітичний ландшафт регіону.