Візит Володимира Путіна до Пекіна
Візит Володимира Путіна до Пекіна на переговори з Сі Цзіньпіном відбувся на фоні зростаючої залежності Росії від Китаю. Це залежність стала особливо помітною через війну в Україні, що триває з лютого 2022 року, а також через санкції та економічні проблеми Росії. Західні спостерігачі оцінюють позицію Путіна як одну з найслабших з моменту початку повномасштабного вторгнення, що підкреслює складність ситуації для російського лідера.
Пекін, який перетворився на футуристичну столицю з амбіціями у сфері штучного інтелекту, робототехніки та відновлювальної енергетики, став важливим партнером для Москви. Протягом вихідних Москва та область зазнали атак з боку українських дронів, що призвело до загибелі щонайменше трьох людей у Підмосков'ї. Удари вразили в'їзд на ключовий нафтопереробний завод та пошкодили один із головних аеропортів, що підкреслює загострення військової ситуації.
Торговельні відносини та внутрішні проблеми
На торговельній виставці в Харбіні віцепрем'єр РФ Юрій Трутнєв висловив занепокоєння щодо асортименту російських товарів, зазначивши:
“Коли я побачив, що у нас тільки мед і краби, тоді як у наших друзів - дрони і роботи, мушу визнати, я був дещо засмучений”- Юрій Трутнєв. Це свідчить про те, що Росія відчуває конкуренцію з боку Китаю, який є основним джерелом компонентів для української дронової промисловості.
Російські постачання нафти до Китаю зросли на 31% у першому кварталі 2026 року, за даними китайської митниці. Росія є одним з найбільших постачальників газу для Пекіна, і Москва пропонує будівництво газопроводу "Сила Сибіру - 2" з обсягом 50 мільярдів кубометрів на рік. Проте п'ять спроб Москви за чотири роки не призвели до укладення угоди щодо цього проекту.
Спостерігається також погіршення внутрішньої ситуації в Росії, оскільки росіяни дедалі більше говорять про втому від війни, проблеми в економіці та нові обмеження доступу до інтернету. Опитування державного ВЦІОМу фіксують падіння рейтингу Путіна до найнижчого рівня з початку вторгнення в Україну.
Крім того, шпигунські справи, такі як справа Валерія Мітька, голови російської Арктичної академії наук, та справа фізика Дмитра Колкера, які були звинувачені в державній зраді на користь Китаю, підкреслюють напруженість у відносинах між двома країнами. Спалах вірулентного штаму ящура з Росії, який поширився на прикордонні райони Китаю, також викликав занепокоєння. Міністерство сільського господарства КНР підтвердило спалахи в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та провінції Ганьсу.
Фахівці вважають, що залежність Росії від Китаю зростатиме доти, поки триватиме війна. Як зазначає експерт Александр Габуєв:
“Китай - єдина країна, яка може ігнорувати санкції [проти Росії], бо в нього є власні важелі впливу на США через постачання рідкісноземельних металів і магнітів”- Александр Габуєв. У цій ситуації Сі Цзіньпін перебуває в сильній позиції, а Путін не має можливості диктувати умови.
Візит Путіна до Китаю підкреслює зростаючу залежність Росії від китайської економіки та її ресурсів на фоні міжнародних санкцій і внутрішніх проблем. Ця залежність може посилюватися в умовах тривалої війни та економічної нестабільності, що ставить під загрозу суверенітет Росії в міжнародних відносинах. Водночас, розвиток технологічного співробітництва між Китаєм і Росією може мати далекосяжні наслідки для обох країн, зокрема в контексті військових і економічних інтересів.
У контексті зростаючої залежності Росії від Китаю, важливо також врахувати, як міжнародна політика впливає на регіональні конфлікти. Наприклад, нещодавній візит Путіна до Пекіна супроводжувався закликами Сі Цзіньпіна до мирних переговорів в інших гарячих точках, таких як Іран. Більше подробиць про цю ініціативу можна знайти в нашій новині про переговори щодо припинення вогню в Ірані.