UA RU EN

Путін провалив переговори щодо “Сили Сибіру-2” у Пекіні

Неузгодженість з Китаєм у питаннях газопостачання стала причиною невдачі російського лідера. Фото: Главком

Візит Володимира Путіна до Пекіна

Під час візиту Володимира Путіна до Пекіна не було досягнуто домовленостей щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка. Натомість Росія та Китай домовилися про будівництво нової залізничної лінії через спільний кордон, що має на меті розширення вантажного сполучення між країнами.

Угоду про нову залізничну лінію було підписано у Пекіні під час церемонії за участі лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна. Проєкт передбачає будівництво другої залізничної лінії між російським Забайкальськом та китайською Манчьжурією у регіоні Внутрішня Монголія. За даними Міністерства транспорту РФ, нова лінія матиме китайську стандартну колію.

Перспективи співпраці між Росією та Китаєм

Андрій Коваленко зазначив, що Пекін продовжує сприймати Росію як сировинний придаток, який має залишатися у слабкій позиції для отримання дешевих енергоресурсів. Він також додав, що будувати щось нове з Росією зараз для Китаю ризиковано. Таким чином, хоча візит Путіна до Пекіна не приніс бажаних результатів у контексті енергетичних проектів, нова угода щодо залізничного сполучення може свідчити про продовження співпраці між країнами в інших сферах.

Необхідно зазначити, що відсутність угоди щодо газопроводу «Сила Сибіру-2» може свідчити про зменшення стратегічної важливості російських енергетичних проектів для Китаю, в умовах змінюваної геополітичної ситуації. Водночас нова залізнична угода може стати основою для розширення економічних зв'язків між країнами в інших сферах, а не лише в енергетиці, що може вплинути на глобальні торгові маршрути і співпрацю в регіоні.

Незважаючи на невдачу в переговорах щодо газопроводу, ситуація навколо проекту «Сила Сибіру-2» залишається актуальною. Відомо, що Путін вже п’ять разів за чотири роки намагається реалізувати цей проект, що свідчить про його стратегічну важливість для Росії, попри зростаючі сумніви з боку Китаю.