UA RU EN

Рятувальник ДСНС про вибухи та пожежі: як працюють герої без зброї

Вогнеборці на передовій: як борються з наслідками вибухів та пожеж в Україні. Фото: ДСНС

Герої без зброї

Олександр Стоянов, рятувальник з Одещини, протягом трьох років працює в Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Після початку повномасштабної війни він повернувся до Одеси, де, за його словами, відчуває себе вдома. Олександр розпочав свою службу в місті Роздільній, а через рік перевівся до Одеси. У своїй професії йому доводиться стикатися з численними небезпечними ситуаціями, серед яких — загоряння в резервуарі із зерном на мінус другому рівні та повторний вибух, що стався всього через дві хвилини після завершення роботи.

Олександр більше 15 років живе в Одесі. Він зазначає, що 24 лютого, близько четвертої ранку, почувався стривоженим, почувши перші вибухи війни. Після двох тижнів перебування у безпечному місці, він вирішив повернутися до Одеси, що, на його думку, є важливим зобов'язанням.

“Це моє місто. Моя країна. Якщо поїду – вже не повернуся таким, як був” — Олександр Стоянов.

Відданість своєму покликанню

Захоплення професією рятувальника Олександр отримав за рекомендацією свого брата-близнюка, який вже багато років працює в аварійно-рятувальному підрозділі. Разом з братом вони служили в армії, що допомогло Олександру підготуватися до викликів, які виникають на його нинішній роботі. Він зазначає:

“Я не прийшов на роботу – я прийшов допомагати та приносити користь людям і державі” — Олександр Стоянов.

На думку Олександра, важливим фактором у виконанні службових обов’язків є колектив. “У нас молодий караул, підтримка і справжня чоловіча дружба. Коли дружній колектив, так легше витримувати будь-який виклик”, — говорить він. Олександр також розповідає про страхітливість ситуацій, з якими йому доводиться стикатися: “Балістика – це страшно. Вона швидка”.

Олександр Стоянов є прикладом відданості своїй справі та готовності допомагати іншим у найскладніші часи. Він має дружину та десятирічну донечку, що також є важливою частиною його життя. Його історія є яскравим свідченням того, що героїзм не завжди виявляється збройним, а іноді полягає в рішучості, людяності та бажанні допомогти.

Історія Олександра Стоянова підкреслює важливість рятувальних служб в умовах війни та надзвичайних ситуацій. Його відданість професії та підтримка колег демонструють, як колективна робота може допомогти подолати найскладніші виклики. Такі рятувальники, як Олександр, грають ключову роль у забезпеченні безпеки та стабільності в країні, особливо в часи кризи.