Революція Гідності через 12 років: нез’ясовані питання про загиблих та розстріли
Через 12 років після подій Революції Гідності в Україні залишаються численні нез’ясовані питання, зокрема щодо кількості загиблих, розслідувань вбивств, зникнення активістів, а також самих подій 18-20 лютого 2014 року. У офіційному списку Героїв Небесної Сотні значиться 107 осіб, серед яких перші загиблі майданівці Михайло Жизневський та Сергій Нігоян, які загинули 22 січня 2014 року. Першим убитим учасником протестів став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року. Вже 21 січня 2014 року було знайдено тіло Юрія Вербицького.
Згідно з інформацією організації "Пошукова ініціатива Майдану", щонайменше десятеро людей безслідно зникли в лютому 2014 року. У списку зниклих безвісті під час Революції Гідності числиться 41 особа. За даними Фонду "Демократичні ініціативи", близько 8,5 млн українців брали участь у майданах по всій країні. Події 18-20 лютого 2014 року стали критичними, коли 18 лютого працівники МВС роздавали "тітушкам" з мікроавтобуса гумові кийки, каски та автомати.
Трагічні події лютого 2014 року
19 лютого 2014 року у вогні Будинку профспілок загинули Володимир Топчій та Олександр Клітинський. Того ж дня в столиці було вбито або смертельно поранено 28 мітингарів. Під час штурму офісу СБУ в Хмельницькому загинули Людмила Шеремет і Дмитро Пагор. 20 лютого 2014 року в результаті розстрілів на Інститутській загинуло 48 майданівців, і майже 80 було поранено.
Навесні 2014 року були затримані бійці "Беркуту" Дмитро Садовник, Сергій Зінченко та Павло Аброськін, а у 2015 році затримали ще трьох "беркутівців" – Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка та Олега Янішевського. Проте у 2019 році українська влада видала всіх підозрюваних "беркутівців" Росії. 18 жовтня 2023 року було оголошено вирок щодо 40 обвинувачуваних у справі про розстріли на Інститутській.
Питання втечі Віктора Януковича також залишається відкритим: 21 лютого 2014 року він на гелікоптері залишив Київ, а відео з камер спостереження зафіксувало вивіз речей з Межигір'я 19 лютого 2014 року. У 2015 році поліція Київщини закрила провадження про зникнення "золотого батона". За даними опозиції, до Києва було привезено до 2 тисяч "тітушок", які отримували зарплату в 500 гривень на день, а за ночівлю доплачували 270 гривень.
Заступниця директора Музею Революції Гідності Катерина Романова зазначає, що розслідування справ про розстріли та побиття, які сталися 18-20 лютого, не завершено.
В історії Революції Гідності залишається багато "білих" плям, які потребують розслідування. За словами Романової, незрозуміло, чому майданівці пішли в наступ на Інститутській, адже не було команди від Самооборони. Спогади учасників подій свідчать про емоційний стан протестувальників. Важливим є також питання про документи, які були знищені в Межигір'ї, і свідчення, які можуть бути втрачені назавжди.
Революція Гідності, що відбулася в Україні у 2014 році, стала ключовим моментом в історії країни, визначивши курс на європейську інтеграцію та зміни в політичній системі. Однак залишаються багато невирішених питань, які потребують уваги не лише з точки зору історії, але й правосуддя. Розслідування справ, пов'язаних із загиблими та зниклими безвісти, можуть мати важливе значення для суспільства, оскільки відкриття правди може стати першим кроком до загоєння ран, завданих цими подіями.