Дослідження взаємодії бактерій та риб
6 червня, 21:30
Дослідження, проведене колишнім аспірантом Ентоні Бонаколта з Розенстілівської школи морських, атмосферних та земних наук при Університеті Маямі, продемонструвало, що бактерії в риб'ячому кишківнику разом з організмом хазяїна виробляють карбонат кальцію, відомий як ігтіокарбонати. Ці сполуки виконують роль утилізаторів вуглецю. Експеримент проходив на рибах-жабах, знайдених у Мексиканській затоці, де виявили, що виробництво ігтіокарбонатів не відбувається у прісній або слабосолоній воді.
Процес дослідження
У ході дослідження риб-жаб розділили на три групи, які знаходилися у воді з різним вмістом солі:
- 9 проміле (естуарний розчин)
- 35 проміле (стандартна морська вода)
- 60 проміле (гіперсолона вода)
У нормальній морській воді (35 проміле) процес виробництва карбонату кальцію запускається, а в гіперсолоному розчині (60 проміле) він досягає пікових значень. У прісній або слабосолоній воді ігтіокарбонати не виділяються, що свідчить про залежність цього процесу від солоності води.
Дослідники також провели генетичний аналіз, який виявив у нутрощах риб та мінеральному осаді бактерії Photobacterium damselae subsp. damselae. Ці бактерії мають гени, спеціально адаптовані для кристалізації кальцію. Як зазначив учений Мартін Гроселл:
“Те, що ми століттями вважали виключно фізіологією риби, насправді виявилося тісним і дуже тонким симбіозом між живою істотою та її внутрішньою бактеріальною спільнотою.”
Таким чином, дослідження показує, що взаємодія між рибами та їхніми кишковими бактеріями може мати важливе значення для розуміння процесів вуглецевого циклу в морських екосистемах.
Це відкриття підкреслює важливість симбіотичних відносин між організмами та мікробами, що може вплинути на екологічні та біохімічні процеси в океанах. Розуміння ролі бактерій у виробництві ігтіокарбонатів може стати ключем до покращення моделей вуглецевого циклу, особливо в умовах зміни клімату та підвищення рівня кислотності океанів.