Зустріч у Лондоні: Обговорення впливу Распутіна
27 квітня 2026 року в Лондоні на зустрічі, організованій Пушкінським домом, журналіст Володимир Раєвський та історик Ентоні Бівор обговорили книжку Бівора "Распутін і падіння Романових". Під час заходу були розглянуті важливі аспекти впливу Григорія Распутіна на імператорську родину, його роль у Лютневій революції, а також робота з архівами, що стосуються падіння династії Романових і революційних подій в Росії.
Распутін, який познайомився з царем Миколою II у листопаді 1905 року, здобув надзвичайний вплив на імператорську родину, незважаючи на відсутність офіційної посади. Історик зазначив, що "його вплив на новітню історію більший, ніж майже будь-кого іншого". Бівор також акцентував увагу на факті, що "саме брак хліба через розлад на залізниці спровокував лютневе повстання".
Важливим елементом обговорення стало призначення Олександра Протопопова міністром внутрішніх справ, яке стало можливим завдяки впливу Распутіна та імператриці Олександри Федорівни. Протопопов, що хворів на сифіліс і спілкувався з іконами, згодом викликав серйозні проблеми з постачанням зерна та хліба в містах, що призвело до Лютневої революції 1917 року.
Вплив Распутіна на політичні події
У контексті революції Бівор підкреслив, що більшість більшовицьких лідерів були або під арештом, або в еміграції, і "більшовики не чекали Лютневої революції і вважали її хлібними бунтами". Він також вказав на те, що "історію творять великі люди", і сам Распутін, як зазначив дослідник, "відіграв роль мимоволі, скандали і корупція підривали авторитет імператорської родини". Ентоні Бівор зауважив, що "цар виглядав рогоносцем, який не міг дати ради навіть у власному домі".
Обговорення також торкнулося теми роботи з архівами, зокрема, Бівор вперше працював у російських архівах ще у 1992 році, а в 1995 році почали відкривати військові архіви в Росії. У 1922 році в Державному архіві Російської Федерації зберігався нібито щоденник Распутіна, який, за словами Бівора, "містить частину вигадки" і вважається підробкою. Княгиня Ольга Андріївна Романова, онука царевої сестри Ксенії, також була згадана у зв'язку з цією темою, вона зазначила, що в родині добре знали історію з щоденником.
Обговорення впливу Распутіна на політичні події не могло обійтися без згадки про його стосунки з імператрицею. Бівор розповів, що "імператриця переписувала частину матеріалів, які видавали за книжки Распутіна". Распутін, хоча і не мав масової підтримки, вірив у можливість порятунку життя царевича, хворого на гемофілію, і "міг заспокоювати царевича і знижувати йому тиск".
Зустріч у Лондоні стала важливим майданчиком для обговорення не лише особистості Распутіна, але й його впливу на історичні події, що призвели до кардинальних змін у Росії початку XX століття. Обговорення висвітлило ключові моменти, які вплинули на хід історії, а також показало, як особисті зв'язки та політичні рішення формували долю цілого народу. Це підкреслює важливість вивчення історії через призму особистостей, які мали значний вплив на події свого часу.