Гібридні атаки Росії в Європі
Улітку 2026 року російські гібридні атаки стали більш зухвалими і масштабними, особливо в Європі. Відзначені випадки застосування дронів у близькості до газових платформ, аеропортів і оборонних заводів, а також кібератаки на критичну інфраструктуру в країнах НАТО. Влада європейських країн звинувачує Кремль у відповідальності за ці атаки, в той час як Росія намагається підірвати підтримку України. Відбуваються арешти та інциденти, пов'язані з російською розвідкою, і безпекові чиновники вважають, що Москва діє дедалі ризикованіше, випробовуючи межі відповіді НАТО.
11 серпня військові водолази знищили два дрони біля узбережжя Румунії поруч з енергетичним проєктом вартістю 4 млрд євро. 20 серпня Бухарест підняв два винищувачі F-16, щоб збити морський дрон біля газової платформи в Чорному морі, на якій перебували сотні людей. У серпні німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига. Винищувачі НАТО також збили дрон, який зайшов у повітряний простір Литви з боку Білорусі. Міністерство юстиції США звинуватило російську розвідку у змові для фінансування тероризму і вбивств на замовлення в Європі.
Крім того, на прикордонному пункті між Україною і Молдовою загинули двоє цивільних. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що Німеччина є щоденною ціллю гібридної війни з боку Росії. У серпні було здійснено спробу підпалу естонської компанії Milrem Robotics, а в 2024 році підпалили будинок гендиректора Rheinmetall Арміна Паппергера. Польща зазнала кібератак на водоканали, енергетику і лікарні, а також пошкодження залізниці між Варшавою і українським кордоном. Пожежу на заводі WB Electronics було названо актом саботажу.
Реакція країн Європи
У вересні Варшава оголосила про розширення захисту повітряного простору. На початку вересня у Великій Британії заарештували чоловіка за звинуваченням у передачі даних російській розвідці та підготовці диверсії, а було зафіксовано підпал будинку колишнього прем'єра Кіра Стармера. Російські підводні човни діяли біля критичної інфраструктури Британських островів, а в 2026 році дрони запускали з суден тіньового флоту у водах Британії та Ірландії, зокрема під час візиту Володимира Зеленського до Ірландії.
Берлін у вересні оголосив про передачу Україні додаткових ракет Iris-T і кілька тисяч ударних дронів. Виробник Hensoldt нарощує спостереження за периметром заводів і прагне отримати дозвіл на збивання дронів. Гендиректор енергетичної компанії Savon Voima Юха Рясянен зазначив, що стовідсотковий захист електромереж неможливий.
Джеймс Еверард підкреслив, що "нам важко протидіяти так званим гібридним атакам у відкритих суспільствах, які полегшують завдання нападнику."
У ситуації, що склалася, Кястутіс Будріс попередив, що "це не гібридність, це вибухівка, яка здатна завдати шкоди. Можуть бути постраждалі. Люди можуть загинути. Якщо ми це не зупинимо, воно переросте в ескалацію".
Зростання гібридних атак Росії на критичну інфраструктуру країн Європи свідчить про ескалацію напруженості в регіоні. Європейські країни, реагуючи на нові загрози, посилюють свої оборонні спроможності та співпрацюють з НАТО для забезпечення безпеки. Ці події підкреслюють важливість спільних зусиль для протидії новим викликам, які ставлять перед європейською безпекою російські дії. Водночас, зростаюча агресія може призвести до подальшої ескалації конфлікту, що потребує уважного моніторингу з боку міжнародної спільноти.
З огляду на зростаючу активність Москви в регіоні, не дивно, що російські дрони стають інструментом залякування Європи, що лише підсилює тиск на Київ. Ці дії можуть мати далекосяжні наслідки для безпеки не лише України, а й усього європейського континенту. Важливо розуміти, як ці гібридні атаки впливають на стабільність регіону та відповідь НАТО на нові виклики.