Обстріл України балістичними ракетами Орєшнік
Під час нещодавнього масованого обстрілу України Росія застосувала балістичну ракету Орєшнік. Це озброєння є похідною від ракети РС-26, яка була розроблена з ядерною боєголовкою, але офіційно не була прийнята на озброєння Російської Федерації. Головна конструктивна особливість Орєшніка полягає в розміщенні звичайних (неядерних) боєголовок на роздільній головній частині з блоками індивідуального наведення. Однак спроба розсіювати звичайні боєголовки з великої висоти не робить Орєшнік ефективною військовою зброєю високої точності. Проте така конструкція дозволяє доставку близько пів дюжини боєголовок у досить широку зону, що перетворює її на інструмент для завдання масової невибіркової шкоди.
Спроби використання подібних схем раніше здійснював лише Іран, намагаючись використовувати ракети Хорремшехр для скидання касетних боєприпасів на великій висоті. На противагу російському підходу, сучасні американські розробки звичайних ракет, такі як Dark Eagle від Lockheed Martin Corp. та PrSM, а також китайські аналоги, зокрема DF-27, роблять ставку на поодинокі звичайні боєголовки, налаштовані на максимальну точність ураження конкретних об'єктів. Хоча Орєшнік не є непереможною ракетою, його архітектура суттєво ускладнює роботу протиповітряної оборони.
Наслідки та стратегічний контекст
Найбільш ефективний спосіб нейтралізувати таку загрозу – перехопити ракету на балістичній траєкторії, коли вона ще рухається в космосі, до моменту відокремлення боєголовок. Здатність збивати цілі на такій висоті мають американські протиракети SM-3 Block IIA. Проте в України цих комплексів немає – найближчі системи Aegis Ashore, оснащені ракетами SM-3, розгорнуті в Румунії та Польщі. Без відповідних технологічних засобів перехоплення космічного ешелону захиститися від роздільних блоків на термінальній стадії польоту вкрай важко.
Експерти Центру Стімсона зазначають, що використання Орєшніка має передусім характер стратегічного шантажу та політичного сигналу про готовність Москви до подальшої ескалації. Головне завдання цих ударів – спроба залякування та завдання максимальних руйнувань у відповідь на далекобійні удари України. Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас чітко схарактеризувала дії РФ як тактику залякування, зазначивши, що через брак реальних проривів та глухий кут на полі бою, російське керівництво свідомо зміщує акцент на терор проти мирного населення та навмисні удари по центрах українських міст.
Нагадаємо, в ніч проти 24 травня Росія вдарила Орєшником по Білій Церкві на Київщині. Це стало третім застосуванням цієї зброї проти України з початку повномасштабної війни. Після масованої атаки у Києві налічують понад 80 постраждалих. Україна ініціювала термінове засідання Радбезу ООН.
Використання Росією балістичної ракети Орєшнік демонструє не лише технічні можливості сучасного озброєння, але й стратегію тероризування мирного населення. Балістичні ракети, що завдають масових ударів, ускладнюють захист для України, адже протиповітряна оборона країни не має достатніх засобів для перехоплення таких загроз на ранніх стадіях польоту. Ці події підкреслюють важливість міжнародної підтримки України у забезпеченні її обороноздатності та необхідності вжиття заходів на глобальному рівні для протидії агресії. Залучення міжнародних партнерів для постачання сучасних систем протиповітряної оборони може стати ключовим фактором у захисті українських міст та населення.
Водночас, нові удари Росії свідчать про розширення використання ракет Орєшнік, які здатні не лише завдавати масштабних руйнувань, але й ускладнюють завдання протиповітряної оборони. Детальніше про те, як виникає загроза від таких атак, можна дізнатися в нашій іншій статті.