Ядерна крилата ракета "Буревісник"
Російська ядерна крилата ракета "Буревісник", відома в НАТО як Skyfall, стала першим літальним апаратом, який піднявся в повітря на ядерній тязі. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) дійшли висновку, що ракета використовує прямоточну ядерну установку, яка викидає радіоактивний вихлоп, що ставить під загрозу екологію. Вони зазначили, що апарат є небезпечним та легко перехоплюється.
Перший політ та аналіз
Ракета "Буревісник" здійснила свій перший політ минулого жовтня, стартуючи з російського острова за Полярним колом. Під час польоту вона рухалася на північний схід і протягом кількох годин кружляла над безлюдною мерзлою територією. Ракета працює завдяки невеликому ядерному реактору, що підживлює її рух.
Професор MIT Джейк Гекла, очоливши аналіз разом зі співавтором Р. Скоттом Кемпом, використав опубліковані російськими медіа відео для вивчення "Буревісника". Гекла вирахував габарити ракети, спираючись на предмети відомого розміру, такі як стіл чи вогнегасник, і змоделював реактор.
Вчені з MIT вважають, що ракета, ймовірно, використовує прямоточну ядерну установку, яка засмоктує повітря прямо крізь ядерне паливо, найімовірніше, з турбореактивним двигуном. Ця система викидає радіоактивні ізотопи аргону, криптону та вуглецю.
"Прямий цикл із дуже високою ймовірністю призводить до великої кількості радіоактивного матеріалу у вихлопі." — Джейк Гекла
Експерт з Міддлберійського коледжу Джеффрі Льюїс висловив думку, що ракета виглядає "практично непотрібною" та є "екологічним кошмаром".
Варто зазначити, що у 2019 році біля російського узбережжя стався вибух, який забрав життя кількох російських ядерників, а також зафіксували сплеск радіації. Вважається, що цей інцидент стався під час спроби підняти прототип реактора "Буревісника" з дна моря. Росія стверджує, що "Буревісник" нестиме лише ядерну боєголовку, проте науковий аналіз викликає побоювання щодо безпеки та екологічних наслідків використання такої технології.
Розробка та випробування ракети "Буревісник" демонструє новий етап у військовій технології Росії, що викликає занепокоєння у міжнародному співтоваристві. Використання ядерної тяги для крилатих ракет може поставити під загрозу не лише екологію, а й безпеку регіонів, де ці ракети можуть бути розгорнуті. Це також підкреслює необхідність глобального обговорення та контролю за ядерними технологіями, щоб запобігти потенційним катастрофам та ескалації конфліктів.
Водночас, у контексті нових військових технологій, Росія також розглядає альтернативні способи приховування своїх балістичних ракет, зокрема, ховаючи їх під водою замість використання атомних підводних човнів. Це свідчить про зростаючу військову активність та прагнення забезпечити стратегічну перевагу в умовах глобальної напруги.