У майбутньому я буду допомагати людям — історія Христини Славської
Христина Славська, 25-річна фельдшерка з Шостки, загинула 21 лютого 2026 року під час атаки російського безпілотника на автомобіль екстреної медичної допомоги біля села Уралове. Бригада, до складу якої входила Христина, евакуювала двох поранених братів віком 17 і 25 років, які підірвалися на російському боєприпасі в одній із громад Шосткинського району. Під час транспортування поранених до лікарні автомобіль був атакований російським ударним БПЛА типу Ланцет, внаслідок чого автомобіль загорівся, а Христина загинула.
Христина Славська народилася у Шостці та закінчила Шосткинський фаховий медичний коледж. Вона працювала фельдшеркою з медицини невідкладних станів на Шосткинській підстанції Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Екстрений медичний технік бригади зазнав тяжких травм та опіків. На жаль, того ж дня загинув її чоловік, який був поліцейським.
Пам'ять про Христину Славську
Пам'ять про Христину Славську залишиться в серцях багатьох. Її поховали на Алеї Слави у Шостці. Вдячні люди згадують її як людину, яка прагнула допомагати іншим. В одній зі спогадів викладачка Христини зазначила:
"Пам'ятаю, як ми складали останній іспит. Я підійшла і сказала: 'Христинко, не хвилюйся', а вона відповіла: 'Наталіє Станіславівно, я маю все знати на відмінно, бо у майбутньому буду допомагати людям'" — викладачка Христини.
Втрата Христини Славської є ще одним свідченням трагедії, яка торкається медичних працівників в Україні під час війни. Її героїзм та відданість професії нагадують про ризики, з якими стикаються лікарі і фельдшери під час виконання своїх обов'язків у небезпечних умовах. Пам'ять про таких людей, як Христина, важлива для суспільства, адже вона символізує самопожертву та прагнення до допомоги іншим навіть у найскладніші часи.