Перехід Артема на бік України
Військовослужбовець 102-го мотострілецького полку Росії на ім'я Артем перейшов на бік України. Він вийшов на зв'язок з українською стороною через проєкт "Хочу жити" взимку 2024 року. Під час свого переходу Артем передавав дані про логістику та розташування сил 150-ї дивізії РФ, що сприяло успішним операціям українських військ.
Артем є уродженцем Новосибірська і до свого переходу виконував обов'язки оператора безпілотників у 102-му полку без належної підготовки. Його підрозділ діяв на напрямку Софіївки та Володимирівки. Завдяки інформації, яку він надав, було знищено:
- чотири розрахунки безпілотників,
- чотири мінометні розрахунки,
- китайську ракетну установку,
- щонайменше два танки.
Для переходу до українських позицій Артем подолав 20 км.
Бажання продовжити службу
Після переходу на бік України Артем висловив бажання продовжити службу в складі "Російського Добровольчого Корпусу".
“Хочу продовжити службу на боці України в складі 'Російського Добровольчого Корпусу'” - зазначив він у своїй заяві.
Варто зазначити, що за даними МВС Росії, у 2024 році кордон примусово залишили понад 157 тис. іноземців-порушників міграційного законодавства, що на 45% більше, ніж роком раніше. У 2025 році ця цифра знизилася до 72 тис. осіб. Ці дані вказують на зростання міграційних проблем у Росії та можливі наслідки для безпеки в регіоні.
Перехід військовослужбовця на бік України свідчить про можливі зміни в моральному стані та мотивації особового складу російських збройних сил. Інформація, яку він надав, стала важливою для українських військових операцій, що може підкреслювати зростаючу роль дезертирства у контексті конфлікту. У той же час, статистика про зростання числа порушників міграційного законодавства в Росії може свідчити про соціальні та економічні проблеми, які можуть впливати на стабільність у країні, що також має значення для безпеки в регіоні.
Такі випадки, як перехід військових на бік України, можуть свідчити не лише про моральний стан армії РФ, а й про її мобілізаційні можливості. В умовах зростаючих втрат, які перевищили 1,2 мільйона, питання про наявність достатніх ресурсів для підтримки бойового складу стає все більш актуальним. Чи зможе Росія компенсувати ці втрати та зберегти свою військову потужність, залишається під питанням.