Справу щодо корупції в АТ «Укрзалізниця» передано до суду
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) направив до суду справу щодо заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» та легалізації майна. У цій справі фігурують організована група, до складу якої входять радник Офісу Президента України, який згодом став службовою особою Служби безпеки України (СБУ), а також інші учасники, які забезпечили закупівлю силових трансформаторів за завищеними цінами.
Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, у період з червня по грудень 2022 року через підконтрольних службових осіб АТ «Укрзалізниця» була забезпечена закупівля трансформаторів за вдвічі завищеною ціною. Ці трансформатори були придбані через зареєстровану в Болгарії фірму-прокладку у узбецького виробника і перепродані АТ «Укрзалізниця» через українську фірму-прокладку. Внаслідок цієї схеми АТ «Укрзалізниця» зазнала збитків у розмірі 95 мільйонів гривень.
Схеми корупційних дій та їх наслідки
Керівник організованої групи та її співорганізатор вступили у змову з ще однією організованою групою, яку очолювали чинний народний депутат України та приватний підприємець. Ця група контролювала постачання кабельно-провідникової продукції до АТ «Укрзалізниця» з жовтня 2021 року за завищеними цінами. В обмін на 7% від обсягу закупівлі організована група гарантувала народному депутату та підприємцю подальші поставки. Протягом 2021-2022 років перемогу у закупівлях кабельно-провідникової продукції здобули два підприємства, підконтрольні цим особам, що призвело до збитків у розмірі понад 140 мільйонів гривень.
Крім того, службова особа СБУ легалізувала кошти, отримані внаслідок злочинної діяльності з 2016 до 2021 року, на загальну суму понад 173 мільйони гривень. Легалізація цих коштів відбувалася через придбання елітної житлової та комерційної нерухомості в Печерському та Шевченківському районах Києва. Також зазначено, що кошти переводилися на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати послуг салону краси. Рієлтор, який виступав пособником у легалізації, допомагав реєструвати нерухомість на підставних осіб, занижував оціночну вартість та шукав фінансові установи, які неповною мірою перевіряли походження коштів.
Дії зазначених осіб кваліфіковано за частиною 5 статті 191 та частинами 2, 3 статті 209 Кримінального кодексу України. Важливо зазначити, що відповідно до Конституції України, частини 1 статті 62, "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду".
Ця справа є важливим етапом у боротьбі з корупцією в Україні, адже вона фіксує зв'язок між високопосадовцями та організованими злочинними групами. Прокуратура продовжує активну роботу над розслідуваннями, що стосуються зловживань у державному секторі, особливо в умовах війни, коли кожна гривня має велике значення для економіки країни. Розгляд цієї справи в суді може стати важливим прецедентом для подальших антикорупційних ініціатив та покарання винних у корупційних схемах.
Ситуація з корупційними схемами в державних структурах не є поодиноким випадком. Наприклад, нещодавно експосадовці Дніпропетровщини також постануть перед судом за розкрадання значних сум державних коштів. Це свідчить про системні проблеми в управлінні державними фінансами, які потребують термінового вирішення.