Факти протиправної діяльності депутата Полтавської міської ради
Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс генерального прокурора задокументували нові факти протиправної діяльності депутата Полтавської міської ради Олександра Калуцького. Йому інкримінують приховування активів невідомого походження на суму понад 340 млн грн та незаконне збагачення.
Згідно зі слідством, у період з 2022 по 2025 роки Олександр Калуцький використовував підставних осіб для переказу коштів на власні криптогаманці. Ці операції не були відображені у деклараціях і податковій звітності. У жовтні 2025 року депутата викрили на махінаціях з декларуванням прибутків, коли він не зазначив у деклараціях про майновий стан криптовалюту та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн.
Підозра та наслідки
Слідство повідомило про підозру Калуцькому за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі. Служба безпеки України зазначила:
“На підставі нових доказів протиправної діяльності фігуранту повідомлено про підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує до 10 років позбавлення волі.”
Також встановлено, що з початку повномасштабної війни Калуцький, ймовірно, систематично передавав великі суми готівки до підконтрольних пунктів обміну для конвертації у криптовалюту. На початку 2024 року депутат купив 32 різновиди криптовалюти, загальна сума вкладень становила понад 33 млн 300 тис. грн. Станом на 20 жовтня в Калуцького могло залишитись 13 млн 749 тис. грн.
Ці події відбуваються на фоні загальної ситуації в Україні, де за перші шість місяців 2025 року посадовці подали понад 706 тисяч декларацій, що на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Кожна восьма декларація згодом була виправлена, а кожна третя перевірена декларація містила ознаки умисного внесення недостовірних даних, що підпадає під статтю 366-2 КК України. Загальний обсяг неправдивих відомостей становить понад 5,8 млрд грн, що в середньому складає приблизно 13,6 млн грн на одну декларацію.
Таким чином, ситуація з незаконним збагаченням та недостовірним декларуванням продовжує залишатися проблемою в Україні, на що вказує і випадок Олександра Калуцького. Виявлені факти вказують на серйозні системні недоліки в контролі за фінансовими активами державних службовців, що потребує подальшого аналізу та можливої реформи в системі декларування доходів та активів. В умовах війни та економічної нестабільності важливість прозорості та підзвітності залишається на порядку денному для державних інституцій України.
Ця справа не є єдиною в Україні: за останній рік понад 50 депутатів отримали підозри у незаконному збагаченні, задекларувавши понад 2 млрд гривень доходів. Цей факт свідчить про системні проблеми в декларуванні та контролі за фінансовими активами публічних службовців. Більше про цю ситуацію можна дізнатися в нашій статті про депутатів з підозрами, що підкреслює важливість прозорості у фінансових питаннях.