Корупційний скандал навколо Енергоатому та КШЕ
Навколо стратегічних державних підприємств та Київської школи економіки (КШЕ) розгортається серйозний корупційний скандал через сумнівні закупівлі консультаційних послуг. Керівництво Енергоатому витратило 327 тисяч гривень на семінар, що називався «інтегроване управління ефективністю процесів», призначений для керівництва атомних станцій. Після проведення цього семінару президент КШЕ Тимофій Милованов став членом наглядової ради Енергоатому, що викликало численні запитання щодо можливого конфлікту інтересів та системних зловживань.
Коментар політолога
Політолог Юрій Романенко прокоментував цю ситуацію, зазначивши, що державна компанія витрачає значні кошти на семінари, в той час як АЕС десятиліттями функціонували без подібних навчань.
«Енергоатом замовляв у Київській школі економіки семінар за 327 тисяч гривень для керівництва атомних станцій під назвою інтегроване управління ефективністю процесів. АЕС десятиліттями працювали до того, як з'явилася КШЕ, і у них все було добре, а тут терміново знадобилося це навчання. З одного боку, ми бачимо оборудки на захисних спорудах, а з іншого - державна компанія платить величезні гроші за семінари. А пізніше президент КШЕ Тимофій Милованов стає членом наглядової ради Енергоатому, що є відвертою корупційною схемою» - підкреслив Романенко.
Додатково він зазначив, що така схема систематично проявляється у всіх інституціях, де працює Милованов. «Ця схема проявляється у всіх інституціях, де з'являється Тимофій Милованов. Точно такою ж була ситуація з Укроборонпромом, де він також перебував у наглядовій раді. Ми бачимо одну тенденцію: член наглядової ради направляє грошові потоки в Київську школу економіки, або ж стає членом ради після того, як у них з'являються спільні інтереси. А коли розкриваються мільярдні розкрадання, наглядова рада нібито нічого не бачить під власним носом, і вони красиво йдуть у відставку. У всьому світі це називається неприкритою системною корупцією» - зазначив він.
На думку Романенка, відомий навчальний заклад міг перетворитися на зручний інструмент для тіньових фінансових операцій високопосадовців. «Якщо перевірити Київську школу економіки і подивитися, які люди з державного управління там виступають, може виявитися, що це просто пральня для легалізації корупційних процесів топ-чиновників. Милованов у цій ситуації слугує таким собі дурнуватим громовідводом, який має конкретну вигоду від подібних схем. Все це виглядає дуже дивно, і я думаю, що рано чи пізно цим зацікавляться правоохоронні та судові органи. Дуже добре, що завдяки розслідувачам та депутатам ці факти стають публічними» - підсумував політолог.
Сумнівні витрати державних коштів на консультаційні послуги викликають величезну кількість запитань до керівництва підприємств. Подібні фінансові контракти часто передують вигідним кадровим призначенням зацікавлених осіб, що створює враження налагодженого механізму заробітку на державі. Представники наглядових рад свідомо ігнорують масштабні розкрадання, фокусуючись на власних економічних вигодах.
- Цей випадок не є поодиноким, а демонструє чітко налагоджений механізм заробітку на державі.
- Вимагає уваги правоохоронних органів.
Подібні випадки корупційних зловживань, як у ситуації з Енергоатомом, не є поодинокими. Нещодавно прокуратура Києва розпочала судовий процес щодо розкрадання 450 тисяч гривень під час ремонту шкільних укриттів. Це ще раз підкреслює системні проблеми з управлінням державними коштами та потребу у прозорості у витратах на державні проєкти.