Розслідування щодо виїзду Руслана Кравченка
Службове розслідування щодо виїзду колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка за кордон завершено. Встановлено, що він ймовірно самостійно підготував і підписав наказ про відрядження, підробивши його з використанням гербової печатки Офісу генпрокурора. Кравченко виїхав за кордон на автомобілі Mercedes, який належить львівській логістичній компанії, відмовившись від державної охорони. Розслідування пов'язане зі справою "Карфаген", в рамках якої НАБУ та САП викрили злочинну організацію, очолювану посадовцем Офісу генпрокурора.
Обставини підготовки та виїзду
Підготовка до виїзду Кравченка почалася 11 вересня, коли він забрав гербову печатку у керівниці управління охорони державної таємниці Офісу генпрокурора. У суботу, 12 вересня, Кравченко був на роботі, а в неділю, 13 вересня, сам прийшов до Офісу генпрокурора. Працівники міжнародного департаменту не готували наказ про відрядження Кравченка. Формальною підставою для його поїздки стало запрошення на засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, адресоване заступнику генпрокурора Віктору Логачову. Однак міжнародний департамент ОГП попередив організаторів про неможливість участі української сторони через зайнятість посадовця. Кравченко скористався цим запрошенням для виїзду з країни.
Про виїзд Кравченка та можливу фальсифікацію наказу працівники Офісу дізналися в понеділок, 14 вересня, вранці. Під час перевірки в кабінеті Кравченка було виявлено гербову печатку та конверт із підписаним наказом. Кадровий департамент зареєстрував наказ, не знаючи обставин його появи. Антон Ковальський, який звільнив Кравченка на підставі його заяви, зазначив, що дії Кравченка є ганебним дисциплінарним проступком, що мав стати підставою для звільнення за рішенням КДКП.
“Чому я його звільнив згідно з поданою ним заявою швидко? Тому що, на мою думку, українське суспільство не мало б бажання чекати на КДКП.” - Антон Ковальський
Варто відзначити, що дії Кравченка не завдали Офісу генпрокурора матеріальних збитків. Правову оцінку обставинам виїзду мають надати НАБУ та САП у межах кримінальних проваджень. Слідчі дії щодо викриття злочинної організації, яку очолює посадовець Офісу генпрокурора, розпочались 4 вересня. 5 вересня НАБУ та САП заявили про викриття організації, що отримувала та легалізувала гроші від шахрайських кол-центрів. Організація була створена в середині 2025 року, до неї були залучені працівники прокуратури та наближені особи. 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП, у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн.
Руслан Кравченко заперечив причетність до покривання шахрайських кол-центрів. Прокурор САП зазначив, що Кропива міг координувати ремонтні роботи в будинку Кравченка в Козині. 15 вересня Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, а президент Володимир Зеленський відсторонив його від виконання обов'язків напередодні звільнення. Руслан Кравченко виїхав за кордон на службовому автомобілі і станом на зараз не повернувся.
Ситуація навколо Руслана Кравченка викриває серйозні проблеми з прозорістю та етикою в українських державних установах. Розслідування, яке триває, може мати далекосяжні наслідки для системи правоохоронних органів, зокрема у контексті боротьби з корупцією. Відзначається, що Кравченко не є єдиним випадком, і подібні інциденти можуть зашкодити довірі суспільства до державних структур, якщо не будуть належно розслідувані та покарані. Відповідні органи продовжують працювати над справою, що, можливо, відкриє нові деталі про злочинні зв'язки всередині прокуратури.
Після завершення розслідування щодо виїзду Руслана Кравченка, виникають нові питання про його фінансову діяльність. Зокрема, НАЗК ініціювало перевірку способу життя ексгенпрокурора на фоні інвестицій його тещі у розкішну нерухомість за кордоном. Ці обставини можуть свідчити про можливі зловживання та корупційні схеми, які потребують детального розслідування.