Дослідження сміху людей і людиноподібних мавп
Дослідження показало, що сміх людей і людиноподібних мавп має схожий ритм, що свідчить про спільне еволюційне походження тривалістю близько 15 мільйонів років. Для аналізу вчені використовували записи експериментів з 13 мавпами, яких лоскотали в неволі, та нові записи сміху 4 маленьких дітей, яких також лоскотали під час ігор вдома.
"люди й інші людиноподібні мавпи сміються схожим чином уже близько 15 мільйонів років." К’яра Де Грегоріо, приматологиня з Університету Ворика
Це відкриття підкреслює еволюційні зв’язки між людьми та їхніми найближчими родичами в тваринному світі. Дослідники виявили, що сміх, як у дітей, так і у мавп, має регулярні проміжки між окремими звуками, що відображає певну структуру.
Фахівчиня з комунікації тварин Бріттані Флоркевич із Lyon College, яка не брала участі в дослідженні, зазначила, що "різні види розвивали свій сміх відповідно до особливостей соціального життя". Це може свідчити про те, що сміх не лише є формою вираження радості, але й виконує важливі соціальні функції у спілкуванні між особинами.
Важливість дослідження
Багато тварин також видають звуки, схожі на сміх, але вони не настільки подібні до людського. Це дослідження відкриває нові горизонти у розумінні еволюції комунікації між людьми та тваринами, підкреслюючи важливість соціальних зв’язків у розвитку таких поведінкових рис, як сміх. Дата публікації дослідження - 29 червня о 11:00, і джерелом інформації є Science alert.
Це дослідження має важливе значення для науки, оскільки воно допомагає краще зрозуміти, як еволюційні процеси вплинули на розвиток соціальної поведінки у людей і тварин. Виявлення спільних ознак сміху може свідчити про глибокі еволюційні зв’язки між людьми та їхніми предками, що відкриває нові напрямки для подальших досліджень у галузі еволюційної біології та зоології.
Цікаво, що дослідження комунікації між тваринами виявляє не лише подібності в звуках, але й глибокі соціальні зв’язки, які існують між різними видами. Це підтверджує, що мова спілкування тварин може мати значення не лише для їхнього виживання, а й для розвитку еволюційних зв’язків, що спонукає до подальших досліджень в цій сфері.