Закінчення Договору СНО-III
5 лютого 2026 року припинив свою дію Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) між США та Росією. Це сталося після того, як сторони не змогли досягти домовленості про продовження угоди. Основними причинами цього стали відмова Росії від інспекцій, а також бажання США включити до угоди Китай. Внаслідок цього відсутність юридичних обмежень на ядерні арсенали створює загрозу нової гонки озброєнь.
Договір СНО-III був підписаний у 2010 році і продовжувався у 2021 році ще на п'ять років. Він встановлював обмеження на кількість носіїв ядерної зброї:
- не більше 800 носіїв,
- з яких не більше 700 могли бути у бойовій готовності,
- а також не більше 1550 боєголовок.
Проте восени 2025 року президент Росії Володимир Путін запропонував продовжити дотримання лімітів лише на рік, але відмовився від повернення до інспекцій. У серпні 2022 року Росія повністю закрила свої об'єкти для американських інспекцій, а у 2023 році призупинила участь у договорі.
Наслідки та нові виклики
У контексті нових викликів, Пентагон запросив близько 60 мільярдів доларів на 2026 рік для модернізації ядерної тріади США. Загальна вартість цієї модернізації на десятиліття наближається до трильйона доларів. Відзначається, що Кремль робить ставку на зброю, яка не підпадала під обмеження СНО, зокрема на системи "Посейдон", ракету з ядерним двигуном "Буревєснік" та балістичну ракету "Орєшнік". У відповідь на ці дії, Дональд Трамп анонсував проєкт протиповітряної оборони "Золотий купол".
Максим Старчак, коментуючи ситуацію, підкреслює, що контроль обнуляється, і в найближчому майбутньому варто очікувати зростання як ядерних озброєнь, так і стратегічних систем загалом, поки не зміняться еліти, які ухвалюють рішення в цій сфері.
Завершення дії Договору СНО-III засвідчує нову етапу в еволюції глобальної безпеки, оскільки без діючих угод про контроль над озброєннями країни можуть без обмежень нарощувати свої військові потенціали. Це може привести до ескалації напруженості між США, Росією та іншими державами, зокрема Китаєм, що, в свою чергу, може спровокувати нові військові конфлікти. В умовах глобальних загроз важливість міжнародних угод про контроль над озброєннями стає ще більш актуальною, адже стабільність у цій сфері є критично важливою для збереження миру та безпеки у світі.