Угода між США та Данією про безпеку Гренландії
Сполучені Штати Америки уклали угоду з Королівством Данія і Гренландією, яка надає США контроль над безпекою Гренландії без передачі суверенітету. Угода потребує затвердження парламентами Данії та Гренландії і буде підписана на Генеральній асамблеї ООН. Угода, за словами президента США Дональда Трампа, забезпечить постійний контроль США над безпекою та іншими потребами в Гренландії.
Гренландія залишається датською територією, і ідея її купівлі чи захоплення була відкинута Білим домом. Угода надає США право вето на військову присутність, військові бази та чутливі інвестиції від країн, які не є членами НАТО, зокрема Китаю і Росії.
“Відтепер жоден противник США ніколи не зможе мати в Гренландії базу, військову присутність або робити чутливі інвестиції без нашої прямої письмової згоди”, — зазначив Трамп.
Процес розгортання військової присутності
Процес розгортання великої військової присутності США у Гренландії розпочнеться негайно. Угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства Данія та Гренландії, а також право на самовизначення обох народів. Прем'єр Данії Метте Фредеріксен підкреслила, що
“угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства та Гренландії, а також право обох народів на самовизначення”.
Прем'єр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен зазначив, що "домовленість вигідна всім трьом урядам і враховує інтереси острова". Переговори про угоду тривали кілька місяців у закритому режимі, і незважаючи на те, що Дональд Трамп понад рік вимагав від Данії продати Гренландію, публічно не виключаючи силового сценарію і погрожуючи союзникам митами, угода була досягнута без зміни суверенітету. Населення Гренландії становить близько 56 тисяч людей, і Європейський Союз виступив проти планів США щодо Гренландії.
Ця угода підкреслює стратегічне значення Гренландії в контексті глобальної геополітики, зокрема в умовах зростаючого впливу Китаю та Росії в Арктиці. Встановлення контролю США над безпекою в регіоні може змінити баланс сил і вплинути на майбутні відносини між країнами, що мають інтереси в Арктиці. Водночас, важливо стежити за подальшими реакціями з боку Європейського Союзу та інших міжнародних гравців, які можуть мати зацікавлення у регіоні.