UA RU EN

Strichka досліджує бар'єри та інструменти комунікації України з діаспорою за кордоном

Strichka аналізує шляхи взаємодії та проблеми, що стоять на заваді спілкуванню між Україною та її громадою за межами держави.

Дослідження Strichka

Дослідження Strichka проаналізувало взаємодію України з проактивними спільнотами українців за кордоном на основі 30 глибинних інтервʼю з очільниками українських організацій у 12 країнах. Представлення дослідження відбулося 18 вересня. У рамках дослідження були визначені проблеми комунікації та бар'єри для повернення в Україну, а також запропоновані інструменти та рекомендації для покращення звʼязку між Україною та українцями за кордоном.

За даними УВКБ ООН, від початку повномасштабного вторгнення з України виїхали понад 5,7 мільйона українців. Щороку населення України скорочується приблизно на 800 тисяч людей, з яких 500 тисяч — це ті, хто виїхав і не повернувся. Дослідження показало, що 70% громад не мають від посольства чи консульства жодної фінансової, ресурсної чи організаційної підтримки. Крім того, 73% громад не мають робочого каналу з органами влади в Україні, а 20% мають стабільний прямий контакт з органами влади, жоден з яких не йде через Міністерство закордонних справ.

Проблеми комунікації та бар'єри

Якість взаємодії з органами влади пояснюється особою посла чи консула або їх ротацією, що зазначили 57% респондентів. Проблеми в консульських службах також відзначені: 53% громад називають непрацюючі консульські сервіси реальною проблемою, зокрема електронна черга, необхідність особистої присутності для отримання пенсії, а також обмежений доступ до сервісу Дія та 'Резерв+', якщо немає українського рахунку.

Варто зазначити, що:

  • 67% організацій ведуть гуманітарну роботу,
  • 57% реалізують культурні проєкти для місцевої аудиторії,
  • 53% системно протидіють російським наративам,
  • 43% займаються адвокацією.

Серед бар'єрів для повернення в Україну:

  • 63% громад відзначають безпеку,
  • 53% — доходи й роботу за фахом,
  • 43% — дітей у місцевих школах.

Головною проблемою, що була виявлена, є відсутність єдиного власника комунікації від держави з українцями за кордоном. Існуючі інструменти, які пропонують для масштабування взаємодії, включають сервіс 'Документ' у Лондоні, проєкт MedEvac Міністерства охорони здоров'я для безкоштовного лікування українців, застосунок Дія, розсилку через громади у Фінляндії, а також оперативний чат з посольством України у Словенії.

Дослідження підкреслює важливість активізації комунікації між українською діаспорою та державою, оскільки значна частина українців за кордоном стикається з труднощами через відсутність підтримки з боку консульств та інших державних органів. Визначені бар'єри для повернення можуть впливати на бажання українців повернутися додому, що в свою чергу може мати наслідки для демографічної ситуації в Україні.

В умовах постійних змін, які переживає українська діаспора, важливо враховувати, що, згідно з останніми дослідженнями, більшість українських біженців у Польщі мають намір повернутися додому після закінчення війни. Це свідчить про глибокий зв'язок між українцями, які виїхали, та їхньою батьківщиною, незважаючи на численні виклики, з якими вони стикаються за кордоном.