Відмова у виїзді на пункті пропуску «Шегині»
5 серпня на пункті пропуску «Шегині» прикордонники відмовили особі у виїзді, посилаючись на необхідність повернення попереднього супроводжуючого — брата, який виїхав за кордон у 2024 році і не повернувся. Юрист Юрій Айвазян, який прокоментував цей випадок, зазначив, що така відмова є протиправною. Він посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 57, яка регулює порядок супроводу батька з інвалідністю повнолітнім сином, а також на судові рішення № 440/1961/25 і № 200/408/25, які підтверджують, що недотримання правил попереднім супроводжуючим не є законною підставою для заборони виїзду іншій особі.
Документи для супроводу батька з інвалідністю
Для супроводу батька з інвалідністю I або II групи необхідно мати:
- акт встановлення факту здійснення догляду;
- довідку про компенсацію;
- документи про спільне проживання.
У випадку, якщо інвалідності немає, необхідно надати свідоцтво про народження та висновок лікарсько-консультативної комісії. Відповідальність за неповернення попереднього супроводжувача, за словами Айвазян, не може автоматично перекладатися на іншого сина, який має власний законний пакет документів для догляду за батьком.
Якщо прикордонники відмовили у виїзді, є можливість оскарження. Скарга подається на ім'я начальника 7 прикордонного Карпатського загону, який обслуговує пункт пропуску «Шегині». Строк подання такої скарги становить один місяць згідно зі статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», тобто до 5 вересня 2026 року. Альтернативним варіантом є подання позову до окружного адміністративного суду проти військової частини 2144. Загальний строк подання позову за Кодексом адміністративного судочинства України — шість місяців, але після отримання відповіді на скаргу цей термін може скоротитися до трьох місяців.
Виграні справи у суді не є автоматичним дозволом на перетин кордону. Перед новою поїздкою необхідно підготувати повний пакет документів, до якого входять:
- оригінали закордонних паспортів;
- військово-обліковий документ;
- свідоцтво про народження;
- документи про інвалідність батька чи висновок лікарсько-консультативної комісії;
- чинний акт здійснення догляду;
- копія попередньої відмови;
- скарга з доказом її подання;
- роздруківки згаданих судових рішень.
Цей випадок підкреслює важливість дотримання законодавства при виїзді за кордон, особливо у випадках, коли йдеться про догляд за людьми з інвалідністю. Законодавчі норми, які регламентують ці питання, мають на меті захистити права осіб, що потребують підтримки. Важливо, щоб громадяни були обізнані про свої права та можливості оскарження рішень прикордонників, щоб уникнути непорозумінь та затримок у виїзді.