Країна ЄС висилатиме біженців через борги: нові правила
У Швеції запроваджено нові правила, згідно з якими іноземці можуть втратити посвідку на проживання не лише через тяжкі злочини, але й через неоплачені борги, зловживання соціальними виплатами та невиконання вимог державних органів. Ці зміни викликали суперечки в суспільстві, оскільки існує відсутність чіткого визначення поняття "неналежний спосіб життя".
Міграційна служба Швеції підкреслює, що одне незначне порушення не призводитиме до автоматичної депортації. Проте нові правила передбачають більш прискіпливий контроль за поведінкою іноземців у країні. Також зміни були запроваджені незадовго до парламентських виборів у Швеції.
Максимальна сума виплати та демографічні дані
За новими умовами, максимальна сума виплати за добровільний виїзд становить 600 тисяч шведських крон (близько 55 тисяч євро) на одне домогосподарство. У 2025 році у Швеції проживали близько 2,2 мільйона людей, народжених за кордоном, що становить приблизно 21% населення країни. Пропозиція поширити виплати на людей, які вже отримали громадянство Швеції, не має достатньої підтримки у парламенті.
"Той, хто живе у Швеції, не повинен завдавати шкоди країні," - зазначив Йоган Форсселль.
Ці зміни можуть суттєво вплинути на життя багатьох іноземців, які мешкають у Швеції, і вимагатимуть від них дотримання нових вимог.
Нові правила можуть свідчити про зростаючу тенденцію до посилення імміграційної політики в Швеції, що стає важливим питанням напередодні парламентських виборів. Водночас, вони викликають занепокоєння серед правозахисників, які побоюються, що такі зміни можуть призвести до дискримінації та погіршення умов для іноземців, особливо в умовах економічних труднощів. Суспільство, в свою чергу, розділене в думках щодо доцільності таких заходів, що може вплинути на політичні настрої в країні.
Зміни в міграційній політиці Швеції стають все більш помітними, адже новий закон про висилку іноземців також передбачає посилення контролю за дотриманням правил серед іноземців. Це викликає занепокоєння у правозахисників, які вважають, що такі заходи можуть призвести до дискримінації та ускладнень для тих, хто вже встиг адаптуватися в країні.