Документи з Державного архіву Київської області
Документи з Державного архіву Київської області, що стосуються аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), свідчать про масштабні зусилля радянської влади щодо приховування реального рівня радіації та наслідків катастрофи. Архів містить понад 10 тисяч справ, включаючи перші секретні спецповідомлення, листи посадовців та громадян, які зафіксували паніку в суспільстві та евакуацію населення.
Зокрема, лист від киянина Кузнецова до генерального секретаря ЦК компартії Михайла Горбачова, написаний у перші дні після аварії, відображає загальне хвилювання. Кузнецов зазначав:
«Станом на 7 травня у Києві паніка. Вокзали, аеропорти, автостанції забиті людьми з дітьми. Керівники всіх рівнів... відправили своїх дітей в інші райони країни... Сталася біда, і треба сказати людям правду... Десять днів пройшло, а по радіо ні разу не передали, який рівень радіації».
Наслідки аварії та реакція влади
Аварія сталася 26.04.2026 о 1:25, коли стався вибух у 4-му енергоблоці ЧАЕС. Перші таємні спецповідомлення про цю подію були підготовлені вже в ніч вибуху. Генерал-майор міліції Корнійчук у своїй доповіді зазначав:
«26.04.2026 о 1-й годині 25 хвилин у приміщенні 4-го енергоблока ЧАЕС при виведенні його з планового ремонту пролунав вибух і сталася пожежа».
Станом на 6:00 ранку 26.04.2026, 38 осіб були госпіталізовані, одна людина загинула, а місце перебування Валерія Ходемчука залишалося невідомим.
Документ обласного управління охорони здоров'я від 3 травня 1986 року вказував на рівень радіації неподалік реактора в 25078 мкР/год, що перевищувало норму в тисячу разів. Лист директора ЧАЕС Віктора Брюханова також підтверджував масштаб катастрофи, зокрема, згадував про обвал даху та стін реактора. Інформація про радіаційний фон у Прип'яті на 3-ю годину 26.04.2026 складала 4-14 мкР/с, тоді як поблизу місця вибуху рівень сягав до 1000 мкР/с.
Влада намагалася приховати реальний рівень радіації від громадян. Наприклад, у газеті "Київська правда" 26.04.2026 не було жодного слова про аварію, а коротке повідомлення від Ради міністрів СРСР з'явилося лише 30 квітня. Вже в травні 1986 року запитання про радіаційну безпеку киян стали темою документів товариства "Знання".
Згідно з офіційною статистикою, станом на 15 травня 1986 року надійшло 27 листів і телеграм від громадян. У 1992 році всі документи, пов'язані з Чорнобильською катастрофою, були розсекречені. Колекція документів Державного архіву Київської області також була внесена до реєстру "Пам'ять світу" ЮНЕСКО.
Станом на сьогодні, архів зберігає технічні документи з Чорнобильської АЕС, а також цифрові фотодокументи про перебування російських окупантів на ЧАЕС у березні 2022 року та влучання російського дрона в укриття 4-го енергоблока у лютому 2025 року.
Аварія на Чорнобильській АЕС залишається однією з найгірших техногенних катастроф в історії людства, наслідки якої відчуваються досі. Викриття фактів про спроби радянської влади приховати інформацію свідчить про важливість відкритості та прозорості в управлінні надзвичайними ситуаціями. Документи, що зберігаються в архіві, не лише допомагають зрозуміти масштаби трагедії, але й слугують важливим історичним свідченням для майбутніх поколінь.
Чорнобильська катастрофа залишила глибокий слід у пам'яті людей, які пережили ті страшні події. Сьогодні, через 40 років, колишні мешканці Прип'яті згадують про свої домівки, які стали символами втрати та забуття. Дізнайтеся більше про те, як виглядає покинута квартира одного з мешканців в погляді на трагедію, що змінила життя тисяч людей.