☰
✕
UA RU

Тимчасовий захист у Нідерландах для українців: умови, права, документи

Тимчасовий захист у Нідерландах для українців: умови, права, документи Фото: inkorr.com

Нідерланди належать до країн Європейського Союзу, які приймають громадян України, вимушених залишити батьківщину через повномасштабну війну. Для них передбачено спеціальний механізм тимчасового захисту, що дає право законно перебувати на території країни, працювати, отримувати медичну допомогу, користуватися системою освіти та за визначених умов претендувати на житло й фінансову підтримку.

На відміну від стандартної процедури отримання дозволу на проживання, оформлення захисту відбувається через реєстрацію в муніципалітеті та подальше підтвердження права на перебування в Імміграційній та натуралізаційній службі Нідерландів (IND). Важливу роль відіграють два документи: реєстрація в базі персональних даних населення BRP і підтвердження від IND у вигляді спеціальної наліпки в паспорті або картки іноземця. Саме вони дають змогу підтвердити законність перебування та користуватися передбаченими правами. Умови прийому, доступ до соціальних послуг і порядок оформлення документів залежать від особистої ситуації заявника, складу сім’ї та муніципалітету, у якому планується проживання.

Крім того, у 2026 році було продовжено загальноєвропейський механізм тимчасового захисту, а для нових заявників запроваджено додаткову умову, пов’язану з виконанням військових обов’язків в Україні. Тому перед оформленням важливо враховувати актуальні правила, розуміти послідовність адміністративних дій і заздалегідь підготувати документи.

Хто може отримати тимчасовий захист у Нідерландах

Право на тимчасовий захист у Нідерландах визначається Директивою Європейського Союзу про тимчасовий захист і національними правилами її застосування. Основною категорією осіб, на яких поширюється цей механізм, є громадяни України, які були змушені залишити країну через російське вторгнення. Водночас право на захист може поширюватися на членів їхніх сімей та окремі категорії іноземців, які проживали в Україні до початку повномасштабної війни.

Громадяни України можуть претендувати на захист, якщо вони виїхали з України після 26 листопада 2021 року у зв’язку з обставинами, що виникли через війну, або прибули до Європейського Союзу в період із 27 листопада 2021 року до 23 лютого 2022 року, зокрема з метою роботи чи відпочинку, але не можуть безпечно повернутися. Окремі умови передбачені для українців, які вже перебували в Нідерландах до 27 листопада 2021 року, наприклад через подання заяви про надання притулку або з інших законних підстав.

До категорій осіб, які за встановлених умов можуть отримати тимчасовий захист, належать:

  • громадяни України, які проживали в Україні та залишили її через повномасштабну війну;

  • члени сімей громадян України, які мають право на тимчасовий захист, зокрема чоловік або дружина, неповнолітні неодружені діти та інші близькі родичі, які входили до складу сім’ї й перебували на утриманні за передбачених правилами умов;

  • особи без громадянства та громадяни третіх країн, які до 24 лютого 2022 року користувалися в Україні міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом;

  • окремі громадяни третіх країн, які мали в Україні дозвіл на постійне проживання та не можуть безпечно й на постійній основі повернутися до країни походження;

  • діти, які прибули без супроводу батьків або інших законних представників, якщо вони відповідають критеріям застосування механізму захисту.

Для громадян третіх країн важливо розрізняти постійний і тимчасовий дозвіл на проживання в Україні. Сам факт навчання, роботи або тимчасового перебування в Україні до початку війни не завжди створює право на тимчасовий захист у Нідерландах. Зокрема, громадяни інших держав, які мали в Україні лише тимчасову посвідку на проживання, не можуть автоматично розраховувати на той самий режим, що й українські громадяни. Для них діють окремі правила, які змінювалися, а можливість повернення до країни громадянства має істотне значення.

Окремо розглядаються заяви членів сімей. Якщо чоловік, дружина або дитина приєднуються до людини, яка вже отримала захист у Нідерландах, необхідно підтвердити сімейний зв’язок і відповідність умовам відповідної категорії. Для цього можуть використовуватися свідоцтва про шлюб, народження, документи про усиновлення, опіку або інші офіційні підтвердження. Якщо документи відсутні, органи можуть проводити додаткову перевірку обставин.

У 2026 році для нових заявників з України з’явилася додаткова умова, пов’язана з військовими обов’язками. Вона застосовується з 5 серпня 2026 року: особи, на яких поширюється відповідний обов’язок за українським законодавством, повинні підтвердити його виконання або наявність законного звільнення від нього. Підтвердженням можуть бути документи, видані компетентними органами України. Ця вимога не поширюється на людей, які вже мали тимчасовий захист у Європейському Союзі до 5 серпня 2026 року, а також на осіб, які приєднуються до членів сім’ї, що вже мають захист відповідно до Директиви. У разі першого звернення після зазначеної дати варто заздалегідь уточнити, чи стосується ця умова конкретної ситуації заявника.

Саме відповідність установленим категоріям визначає можливість отримання статусу. Наявність українського паспорта або факту перетину кордону сама по собі не замінює перевірки інших критеріїв. Остаточне рішення щодо застосування тимчасового захисту ухвалюється після реєстрації та перевірки документів компетентними нідерландськими органами.

До якого часу діє тимчасовий захист для українців у Нідерландах

Строк дії тимчасового захисту для українців визначається рішеннями Ради Європейського Союзу. У 2026 році механізм було продовжено до 4 березня 2028 року включно. Це означає, що люди, які вже мали право на тимчасовий захист у ЄС до 5 серпня 2026 року, зберігають його протягом продовженого періоду без необхідності повторно проходити первинну процедуру. Разом із цим зберігаються основні права, зокрема на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту дітей і доступ до передбачених програм прийому.

Важливо розрізняти строк дії самого механізму та дату, зазначену на документі, який підтверджує право на проживання. У Нідерландах таким підтвердженням є спеціальна наліпка IND у паспорті або на окремому аркуші, а для частини осіб — картка іноземця типу O (O-document). Документи, на яких зазначені попередні дати завершення, можуть залишатися чинними разом з індивідуальним листом про продовження, виданим IND. Тому прострочена дата на наліпці або картці не завжди означає втрату права на проживання.

Для українців, які мають наліпку без зазначеної кінцевої дати, повторне оформлення підтвердження не потрібне: вона залишається доказом права проживати й працювати в Нідерландах протягом дії Директиви. Якщо документ містить стару дату, необхідно зберігати його разом із листом IND про продовження. Саме поєднання документа та відповідного листа підтверджує чинність статусу. Переклад листа українською або іншою мовою може бути корисним для ознайомлення, але офіційним підтвердженням є персональний лист, виданий на ім’я конкретної особи.

Для власників карток O-document, виданих громадянам України та окремим іншим категоріям осіб, порядок продовження може відрізнятися. Якщо картка має строк дії до 4 березня 2026 року, але людина не отримала листа IND щодо подальшої чинності документа, потрібно зв’язатися з IND та уточнити, чи необхідно оформити нову картку. Для частини власників карток передбачено окреме оновлення документа. У січні 2027 року IND має повідомити власників відповідних карток про подальші дії у зв’язку з продовженням захисту.

Окремо слід враховувати правила для нових заявників. З 5 серпня 2026 року для осіб, які звертаються вперше та на яких поширюються військові обов’язки в Україні, діє вимога підтвердити їх виконання або законне звільнення від них. Водночас ця умова не застосовується до тих, хто вже мав тимчасовий захист у ЄС до зазначеної дати, а також до осіб, які приєднуються до членів сім’ї, що вже мають такий статус. Отже, продовження захисту для чинних отримувачів і первинне оформлення для нових заявників регулюються не цілком однаковими умовами.

Як оформити тимчасовий захист у Нідерландах

Основні умови та можливості тимчасового захисту в Нідерландах

Мета захисту

Забезпечення безпечного перебування українців, які вимушено залишили Україну через війну

Право на отримання

Громадяни України, які відповідають умовам Директиви ЄС про тимчасовий захист, а також визначені категорії членів їхніх сімей

Строк дії

До 4 березня 2028 року

Реєстрація

Необхідно зареєструватися в муніципалітеті за місцем проживання (gemeente) у реєстрі населення BRP

Основні документи

Закордонний паспорт або інший документ, що посвідчує особу та громадянство

Підтвердження статусу

Отримання в IND (Службі імміграції та натуралізації) спеціальної наклейки в паспорт або окремий документ чи посвідчення типу O

Право на проживання

Легальне перебування в Нідерландах протягом дії тимчасового захисту

Працевлаштування

Можливість працювати без окремого дозволу на роботу за умови дотримання встановлених вимог

Медична допомога

Доступ до медичного обслуговування
Соціальна спеціальна допомога Доступ до соціального консультування

Освіта

Право дітей на навчання, можливість здобувати освіту дорослим

Соціальна підтримка

Можливість отримання місця в муніципальному житлі та передбаченої допомоги за встановленими умовами

Оформлення тимчасового захисту в Нідерландах відбувається через взаємодію двох основних установ: муніципалітету за місцем проживання та Імміграційної та натуралізаційної служби IND. Спочатку необхідно зареєструватися в муніципальній базі персональних даних населення BRP (Basisregistratie Personen), після чого звернутися до IND для перевірки права на тимчасовий захист і отримання документа, який підтверджує законне перебування в країні.

BRP — це державний реєстр, у якому містяться основні персональні дані людей, зареєстрованих у Нідерландах. Внесення інформації до нього необхідне не лише для оформлення тимчасового захисту, а й для доступу до багатьох державних послуг. Після реєстрації людина отримує номер BSN (Burgerservicenummer) — персональний ідентифікаційний номер, який використовується під час працевлаштування, взаємодії з податковими органами, медичними установами, банками та іншими організаціями.

Для реєстрації потрібно звернутися до муніципалітету (gemeente), на території якого людина фактично проживає. Порядок прийому, необхідність попереднього запису та перелік документів визначаються місцевою адміністрацією. Якщо заявник планує залишатися в Нідерландах понад чотири місяці, загальне правило передбачає реєстрацію в муніципалітеті протягом п’яти днів після прибуття. Для людей, які прибули як переміщені особи з України, конкретний порядок реєстрації потрібно узгоджувати з муніципалітетом, особливо якщо немає постійної адреси або місця в організованому центрі прийому.

Після внесення даних до BRP необхідно записатися на прийом до IND. Звернутися до цієї установи потрібно протягом чотирьох тижнів після реєстрації в муніципалітеті. На день візиту особа має бути зареєстрована в BRP щонайменше один тиждень. Під час прийому працівники IND перевіряють, чи відповідає заявник умовам Директиви про тимчасовий захист. Якщо вимоги виконані, людині видають підтвердження права на проживання.

Процедура передбачає також підписання форми M35H. Вона є офіційною заявою в межах міграційної процедури, але її підписання в цьому випадку не означає проходження стандартної процедури отримання притулку. Поки діє тимчасовий захист, IND не ухвалює остаточного рішення за цією заявою, оскільки правовою підставою перебування є саме європейський механізм тимчасового захисту.

Під час прийому в IND можуть зробити цифрову фотографію, зняти відбитки пальців і перевірити документи. Особам віком від 14 років необхідно мати підтвердження права на проживання у вигляді наліпки або картки. Для дітей молодшого віку окрема наліпка зазвичай не видається, однак інформація про їхнє право на захист має бути внесена до відповідної системи. Дітей бажано привести на перший прийом разом із батьками або законними представниками, щоб працівники могли перевірити сімейні обставини та правильно зареєструвати їхні дані.

Послідовність оформлення можна представити так:

  1. Знайти місце проживання та визначити муніципалітет. Необхідно з’ясувати, де саме людина фактично проживатиме, і звернутися до відповідної місцевої адміністрації.

  2. Записатися на реєстрацію в BRP. Муніципалітет перевіряє документи, встановлює особу та вносить персональні дані до реєстру.

  3. Отримати BSN. Після реєстрації людині присвоюється персональний номер, який надалі використовується для адміністративних і фінансових операцій.

  4. Записатися до IND. Прийом потрібно організувати в межах чотирьох тижнів після муніципальної реєстрації, дотримуючись вимоги щодо мінімального періоду перебування в BRP.

  5. Пройти перевірку та підписати необхідні документи. Працівники IND перевіряють підстави для захисту, фіксують біометричні дані та оформлюють підтвердження.

  6. Отримати наліпку або картку. Документ необхідно зберігати разом із паспортом та іншими персональними паперами, а в разі продовження — також із листом IND.

Звернення щодо тимчасового захисту є безкоштовним. Для цієї процедури не потрібно подавати звичайну заяву про надання притулку до центру Ter Apel. Також важливо не плутати реєстрацію в муніципалітеті з остаточним підтвердженням права на захист: запис у BRP є необхідним етапом, але для підтвердження статусу потрібно виконати й вимоги IND.

Якщо людина не має власного житла, їй слід звернутися до муніципалітету та повідомити про потребу в розміщенні. Водночас через обмежену кількість місць органи влади можуть попросити новоприбулих самостійно шукати житло, якщо це можливо. Пріоритет під час розподілу місць зазвичай надається людям із підвищеною вразливістю, сім’ям із дітьми та особам, які не можуть самостійно забезпечити базові потреби.

Які документи потрібні для оформлення тимчасового захисту

Перелік документів залежить від громадянства, обставин виїзду з України, складу сім’ї та підстав, за якими людина претендує на захист. Основне завдання під час реєстрації — підтвердити особу, громадянство або попередній правовий статус в Україні, а також сімейні зв’язки, якщо заява стосується кількох членів родини.

Громадянам України насамперед варто підготувати паспорт. Це може бути закордонний біометричний паспорт або інший документ, який дає змогу встановити особу. Якщо паспорт відсутній, муніципалітет може розпочати додаткову процедуру перевірки особи та країни походження. Наявність інших документів, наприклад внутрішнього паспорта, свідоцтва про народження або документів із державних реєстрів, може допомогти під час такої перевірки.

Для оформлення можуть знадобитися:

  • закордонний паспорт громадянина України;

  • внутрішній паспорт або ID-картка, якщо вони є в наявності;

  • свідоцтво про народження дитини;

  • свідоцтво про шлюб або інший документ, що підтверджує сімейний зв’язок;

  • документи про усиновлення, опіку або законне представництво;

  • документи, що підтверджують попереднє проживання в Україні, якщо це необхідно для встановлення права на захист;

  • посвідка на проживання в Україні або документ про міжнародний захист — для громадян третіх країн, які належать до відповідної категорії;

  • документи, що підтверджують неможливість безпечного повернення до країни походження, якщо така перевірка передбачена для конкретного заявника;

  • за необхідності — документи про виконання військових обов’язків в Україні або законне звільнення від них для нових заявників, на яких поширюється відповідна вимога.

Якщо захист оформлюється для всієї родини, документи потрібно підготувати на кожного члена сім’ї. Дорослі мають надати власні посвідчення особи, а щодо дітей необхідно підтвердити дату народження та родинний зв’язок із батьками або законними представниками. Якщо дитина подорожує без одного з батьків, перебуває під опікою іншої особи або має особливі обставини сімейного статусу, бажано мати відповідні документи, які підтверджують право дорослого представляти її інтереси.

Для громадян третіх країн перелік документів може бути ширшим. Наприклад, особі, яка мала в Україні дозвіл на постійне проживання, потрібно підтвердити саме постійний характер такого статусу. Якщо людина мала міжнародний захист в Україні, необхідно надати рішення або посвідчення, що підтверджує відповідний статус. Додатково може перевірятися можливість повернення до країни громадянства. Тимчасова посвідка на проживання, видана для навчання чи роботи, сама по собі не є достатнім підтвердженням права на захист у Нідерландах.

Під час підготовки документів важливо перевірити, чи збігаються написання імені та прізвища, дата народження й інші персональні дані в різних посвідченнях. Розбіжності можуть призвести до додаткових запитань або затримки реєстрації. Якщо документи пошкоджені, втрачені або залишилися в Україні, потрібно повідомити про це муніципалітет. Відсутність паспорта не завжди унеможливлює встановлення особи, однак може потребувати додаткової перевірки.

Документи, видані українською мовою, не слід перекладати або засвідчувати без попереднього з’ясування вимог установи. Для первинної реєстрації можуть бути достатніми оригінали документів, які дають змогу встановити особу та громадянство. Якщо для підтвердження сімейних обставин чи іншої юридичної інформації потрібен переклад, муніципалітет або IND повідомить, який саме формат приймається. Доцільно мати паперові копії та електронні скановані версії основних документів, але не передавати оригінали стороннім особам без офіційної необхідності.

Особливу увагу слід приділити збереженню паспорта, у який вклеєно наліпку IND. Навіть якщо строк дії самого паспорта закінчився, наліпка в ньому може залишатися важливим підтвердженням права на проживання. Тому старий паспорт не варто викидати після отримання нового документа. Під час перевірки можуть знадобитися обидва паспорти або старий паспорт разом із листом про продовження.

Які права дає тимчасовий захист у Нідерландах

Тимчасовий захист надає українцям комплекс прав, спрямованих на забезпечення безпечного проживання та базових умов життя в Нідерландах. Його основою є Директива ЄС про тимчасовий захист, положення якої реалізуються через національну систему прийому та соціального забезпечення. Після підтвердження відповідності умовам людина отримує можливість легально перебувати в країні, працювати, навчатися, користуватися медичними послугами та звертатися по допомогу до муніципальних органів.

До основних прав належать:

  • Право на проживання. Людина може законно перебувати в Нідерландах протягом строку дії тимчасового захисту за умови збереження підстав для його застосування.

  • Право на працевлаштування. Для роботи за наймом не потрібно оформлювати окремий дозвіл на роботу, якщо особа належить до категорії отримувачів тимчасового захисту та має підтвердження від IND.

  • Доступ до медичної допомоги. Передбачено можливість отримувати необхідні медичні послуги відповідно до спеціального порядку медичного забезпечення переміщених осіб.

  • Право дітей на освіту. Неповнолітні мають доступ до навчання в нідерландських школах, а також до спеціальних програм адаптації та вивчення мови.

  • Доступ до муніципального прийому. За наявності потреби та відповідності умовам можна претендувати на місце в центрі розміщення, харчування або інші форми допомоги.

  • Можливість отримувати допомогу на проживання. За встановлених умов муніципалітет може надавати кошти на харчування, одяг та особисті витрати.

  • Право користуватися адміністративними послугами. Реєстрація в BRP та отримання BSN дають змогу взаємодіяти з державними установами, податковими органами, роботодавцями й іншими організаціями.

Наявність тимчасового захисту не означає автоматичного отримання всіх видів соціальних виплат. Розмір і доступність допомоги залежать від доходів, складу сім’ї, місця проживання, факту працевлаштування та інших обставин. Наприклад, людина, яка має достатній заробіток, може втратити право на допомогу на проживання або бути зобов’язаною робити особистий внесок у витрати на муніципальне розміщення.

Також потрібно враховувати, що тимчасовий захист не є постійним дозволом на проживання та не надає автоматичного права на громадянство Нідерландів. Він має спеціальний характер і діє протягом визначеного періоду. Якщо людина планує залишатися в країні після завершення механізму, їй необхідно заздалегідь з’ясувати можливість переходу на іншу правову підставу.

Права отримувачів захисту супроводжуються певними обов’язками. Зокрема, необхідно повідомляти муніципалітет про зміну адреси, доходів або складу сім’ї, якщо ці обставини впливають на реєстрацію чи соціальну підтримку. У разі переїзду до іншої країни або відмови від статусу потрібно з’ясувати порядок припинення тимчасового захисту. Невиконання адміністративних вимог може створювати проблеми з отриманням допомоги, підтвердженням проживання та доступом до окремих послуг.

Робота в Нідерландах для українців із тимчасовим захистом

Однією з важливих переваг тимчасового захисту є можливість офіційно працювати в Нідерландах без окремого дозволу на працевлаштування — tewerkstellingsvergunning (TWV). Це правило застосовується до людей, які підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист і мають належне підтвердження права на проживання від IND. Роботодавцю не потрібно отримувати TWV для найму такого працівника, однак він зобов’язаний повідомити про працевлаштування Агентство зі страхування працівників UWV.

Для початку роботи зазвичай необхідні:

  • документ, що посвідчує особу;

  • наліпка IND або картка O-document, яка підтверджує право проживати та працювати в Нідерландах;

  • лист IND про продовження, якщо на наліпці або картці зазначена попередня дата завершення;

  • номер BSN;

  • трудовий договір із роботодавцем;

  • банківські реквізити для отримання заробітної плати.

Роботодавець має повідомити UWV про намір найняти працівника щонайменше за два робочі дні до початку виконання ним роботи. Це адміністративний обов’язок роботодавця, а не працівника. Якщо змінюється тривалість трудових відносин або посада, роботодавець також повинен виконати передбачені правилами повідомлення. Працівникові доцільно переконатися, що роботодавець знає про ці вимоги, оскільки відсутність повідомлення може спричинити проблеми під час перевірки.

Українці можуть працювати в різних сферах економіки: торгівлі, логістиці, сільському господарстві, промисловості, готельно-ресторанному бізнесі, догляді, будівництві, адміністративному обслуговуванні та інформаційних технологіях. Вибір вакансій залежить від професійного досвіду, володіння нідерландською або англійською мовами, наявності підтвердженої кваліфікації та вимог роботодавця. У деяких галузях можна знайти роботу без високого рівня нідерландської мови, але для професійного розвитку та стабільного працевлаштування знання державної мови є суттєвою перевагою.

Пошук вакансій можна здійснювати через державні служби зайнятості, кадрові агентства, спеціалізовані сайти, муніципальні програми та безпосередньо через компанії. Перед підписанням договору потрібно перевірити, чи зазначені в ньому посада, кількість робочих годин, розмір оплати, порядок виплати заробітної плати, тривалість договору, відпустка та умови припинення трудових відносин. Важливо також з’ясувати, чи передбачено утримання за житло, транспорт, робочий одяг або інші послуги, якщо роботодавець пропонує їх разом із працевлаштуванням.

Працівники з тимчасовим захистом користуються основними гарантіями трудового законодавства Нідерландів. Це стосується дотримання мінімальної оплати праці, правил робочого часу, відпустки, охорони праці та захисту від незаконного звільнення. Якщо людина працює через агентство, потрібно уважно ознайомитися з договором і з’ясувати, хто саме є роботодавцем, як нараховується заробітна плата та на яких умовах надається житло. Не варто погоджуватися на неофіційну роботу без документального підтвердження домовленостей.

Окремі правила діють для самозайнятості. Наявність тимчасового захисту не означає, що людина може автоматично працювати як незалежний підприємець без додаткових дозволів. Для самостійної економічної діяльності може знадобитися дозвіл TWV, а також виконання вимог щодо реєстрації бізнесу, податкового обліку та соціального страхування. Тому роботу за наймом і діяльність як zelfstandige або zzp’er необхідно розглядати як різні правові ситуації.

Для людей, які мають українські дипломи та професійний досвід, важливим є питання визнання кваліфікації. У нерегульованих професіях роботодавець може самостійно оцінити освіту та досвід кандидата. Для регульованих напрямів, зокрема медичних і деяких педагогічних спеціальностей, можуть бути потрібні офіційне визнання диплома, підтвердження професійної компетентності та виконання мовних вимог. У таких випадках пошук роботи варто починати з перевірки правил допуску до відповідної професії.

Житло, соціальні виплати та медична допомога для українців

Питання житла в Нідерландах вирішується за участю муніципалітетів. Люди, які не мають можливості самостійно орендувати помешкання або проживати у родичів чи знайомих, можуть звернутися до місцевої адміністрації з проханням про розміщення. Муніципалітети організовують місця прийому в спеціальних центрах, громадських будівлях, переобладнаних приміщеннях або інших доступних об’єктах. Умови проживання залежать від конкретного місця: це може бути окрема кімната, спільне помешкання або приміщення з колективними зонами для приготування їжі та відпочинку.

Кількість вільних місць обмежена, тому отримання житла не гарантується кожному новоприбулому. Органи влади надають пріоритет людям, які мають особливі потреби: сім’ям із маленькими дітьми, особам з інвалідністю, людям похилого віку, вагітним жінкам та іншим категоріям, які не можуть самостійно забезпечити безпечне проживання. Якщо місця в муніципальному центрі відсутні, заявнику можуть запропонувати інші варіанти або порадити шукати житло самостійно.

Після реєстрації в BRP та підтвердження права на тимчасовий захист людина може отримувати допомогу на проживання (leefgeld), якщо відповідає встановленим критеріям. Вона призначена для покриття базових витрат на харчування, одяг та особисті потреби. Якщо в муніципальному центрі харчування надається безпосередньо, виплата на придбання продуктів може не призначатися. Для людей, які проживають у приймаючих сім’ях, передбачена додаткова складова допомоги, призначена для особистих витрат і участі в повсякденному житті.

Розмір допомоги залежить від кількості членів сім’ї та умов проживання. Водночас отримання заробітку або інших доходів може вплинути на право користуватися виплатами. Якщо повнолітня особа проживає в муніципальному центрі та має достатній дохід від роботи, допомоги по безробіттю або виплат у зв’язку з тривалою непрацездатністю, муніципалітет може вимагати від неї особистий внесок у витрати на проживання. Із 1 серпня 2026 року граничний внесок на експлуатаційні витрати становить до 244,22 євро на дорослого на місяць, але не більше 488,44 євро на сім’ю. Якщо в центрі надають харчування, може додатково стягуватися до 260,97 євро на дорослого. Фактичний розмір залежить від доходів, складу сім’ї та умов, установлених муніципалітетом.

Про зміну доходів або складу сім’ї необхідно повідомляти місцеву адміністрацію, якщо людина отримує допомогу або проживає в муніципальному центрі. Приховування заробітку може призвести до перерахунку виплат, вимоги повернути надмірно отримані кошти або інших адміністративних наслідків. Якщо дохід невисокий, муніципалітет може застосувати правила часткового внеску або врахувати обставини, через які повна сплата була б надмірним фінансовим тягарем.

Медичне забезпечення українців у Нідерландах організоване за спеціальними правилами. Особи, які підпадають під Директиву про тимчасовий захист, мають доступ до необхідної медичної допомоги в межах відповідної системи фінансування. Для цього не потрібно автоматично оформлювати звичайне нідерландське медичне страхування лише через факт отримання захисту. Водночас людина, яка починає працювати та підпадає під загальні правила обов’язкового медичного страхування, повинна окремо з’ясувати, чи виник у неї обов’язок оформити поліс.

За медичною допомогою зазвичай звертаються до сімейного лікаря (huisarts), який координує лікування, призначає обстеження та за необхідності направляє до вузького спеціаліста. Невідкладна допомога надається відповідно до загальних правил роботи медичних служб. Для отримання консультації важливо мати документи, що підтверджують особу та статус, а також медичні виписки, результати аналізів і відомості про ліки, які приймаються на постійній основі.

Діти мають доступ до профілактичних оглядів і вакцинації відповідно до національної програми імунізації. За потреби батьки можуть звернутися до муніципальної служби охорони здоров’я GGD. Психологічна допомога також може надаватися через сімейного лікаря, спеціалізовані служби та організації, які працюють із переміщеними особами. Якщо людина пережила травматичні події, має тривожні симптоми або потребує підтримки через втрату близьких, доцільно повідомити про це медичного працівника під час первинного звернення.

Освіта для дітей та доступ до інших державних послуг

Діти з України, які перебувають у Нідерландах, мають право на освіту. Це право поширюється на неповнолітніх незалежно від того, чи володіють вони нідерландською мовою та чи мають повний комплект документів про попереднє навчання. Батьки або законні представники можуть звернутися до місцевої школи та подати заяву про зарахування. Якщо сім’я проживає в муніципальному центрі, адміністрація може допомогти знайти навчальний заклад і організувати початок навчання.

Для дітей, які не володіють нідерландською мовою, можуть передбачатися спеціальні класи для новоприбулих. У таких групах особлива увага приділяється вивченню мови, адаптації до нової освітньої системи та поступовому переходу до звичайного навчального процесу. Рішення щодо класу та навчальної програми приймається з урахуванням віку дитини, попередньої освіти, мовних навичок і можливостей конкретної школи.

Для зарахування зазвичай можуть знадобитися:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу дитини;

  • свідоцтво про народження;

  • документи батьків або законних представників;

  • підтвердження реєстрації в муніципалітеті, якщо його вимагає школа;

  • довідки, табелі або інші документи про навчання в Україні, якщо вони збереглися;

  • інформація про щеплення та стан здоров’я, якщо вона потрібна для організації навчання й медичного супроводу.

Відсутність українського табеля або документа про завершення попереднього класу не повинна бути причиною відмови від розгляду питання про навчання. Школа може оцінити рівень підготовки дитини та визначити відповідну освітню траєкторію. Для дітей, які мають особливі освітні потреби, можуть бути залучені додаткові фахівці, шкільні психологи та служби підтримки.

Окрім шкільної освіти, особи з тимчасовим захистом можуть навчатися у професійних закладах, брати участь у мовних курсах і проходити професійну підготовку. Доступ до конкретних програм залежить від віку, попередньої освіти, рівня володіння мовою та умов вступу. Для навчання у вищих навчальних закладах необхідно окремо перевіряти вимоги до вступу, визнання документів про освіту, оплату та можливість отримання стипендії.

Реєстрація в BRP і отримання BSN також відкривають доступ до інших адміністративних послуг. BSN використовується під час працевлаштування, сплати податків, оформлення соціальних виплат, звернення до державних установ і фінансових організацій. Після реєстрації людина може з’ясовувати питання щодо відкриття банківського рахунку, отримання кореспонденції, реєстрації дітей у школі та користування муніципальними сервісами.

Окреме значення має DigiD — електронний засіб ідентифікації, який дає змогу користуватися багатьма державними онлайн-послугами. Після отримання BSN і виконання необхідних умов можна перевірити можливість оформлення DigiD. За його допомогою доступні електронні кабінети державних установ, подання заяв, перегляд повідомлень і виконання окремих адміністративних дій. Водночас не всі послуги доступні автоматично: деякі процедури потребують особистого звернення або додаткового підтвердження особи.

Для інтеграції в суспільство важливими є мовні курси та консультації щодо місцевих правил. Муніципалітети, бібліотеки, громадські організації й освітні центри можуть організовувати заняття з нідерландської мови, допомагати з підготовкою резюме та пояснювати порядок взаємодії з державними установами. Участь у таких програмах сприяє пошуку роботи, самостійному вирішенню побутових питань і поступовому переходу до незалежного проживання.

Чи можна подорожувати з Нідерландів до інших країн ЄС

Тимчасовий захист у Нідерландах — це можливість для українців не лише знайти безпечне місце проживання, а й отримати правові гарантії, доступ до праці, освіти та медичної допомоги, необхідні для адаптації й відновлення самостійного життя.

Особи, які отримали тимчасовий захист у Нідерландах, можуть подорожувати до інших держав Європейського Союзу за умови дотримання правил перетину кордону та короткострокового перебування. Для поїздок необхідно мати чинний закордонний паспорт і документ, який підтверджує право на проживання в Нідерландах: наліпку IND або картку O-document. Якщо строк, зазначений на документі, завершився, потрібно також мати персональний лист IND про продовження його чинності.

Під час подорожей у межах Шенгенської зони зазвичай застосовується правило перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду в інших державах. Це правило стосується короткострокових поїздок, а не переїзду з метою постійного проживання або працевлаштування. Тимчасовий захист, оформлений у Нідерландах, не перетворюється на дозвіл на проживання в іншій державі. Відповідно, нідерландська наліпка чи картка не дає автоматичного права працювати, отримувати соціальну допомогу або користуватися всіма послугами іншої країни на тих самих умовах, що й місцеві отримувачі захисту.

Для поїздки потрібно врахувати такі обставини:

  • закордонний паспорт має бути чинним протягом подорожі;

  • документ IND повинен підтверджувати право на проживання в Нідерландах;

  • якщо на наліпці або картці зазначена попередня дата завершення, потрібно мати лист про продовження;

  • для дітей до 18 років необхідно мати власні документи для подорожі, зокрема біометричний паспорт;

  • перед виїздом потрібно перевірити правила в’їзду до країни призначення, особливо якщо вона не входить до Шенгенської зони;

  • у разі тривалої відсутності варто з’ясувати, чи не вплине вона на місце в муніципальному центрі, соціальні виплати або інші форми підтримки.

Під час повернення до Нідерландів можливі перевірки документів прикордонною та військовою поліцією Koninklijke Marechaussee. Якщо працівники не можуть встановити за наданими документами, що людина й надалі має право на тимчасовий захист, може знадобитися додаткова перевірка IND. Тому важливо мати при собі не лише паспорт, а й підтвердження статусу та лист про продовження, якщо він необхідний.

Окремі правила діють для громадян третіх країн, які отримали тимчасовий захист на підставі проживання в Україні. Для них особливо важливими є чинність проїзного документа та підтвердження права на повернення до Нідерландів. Поїздка до країни громадянства може мати наслідки для статусу, оскільки в окремих випадках повернення до держави походження свідчить про відсутність підстав для подальшого захисту. Для таких осіб тривале перебування в країні походження може призвести до припинення права на тимчасовий захист.

Якщо людина планує не коротку подорож, а переїзд до іншої держави ЄС, необхідно враховувати окрему процедуру. Тимчасовий захист не може використовуватися для одночасного отримання повного набору прав у кількох країнах. Якщо людина хоче оформити захист в іншій державі, потрібно звернутися до IND і з’ясувати порядок припинення нідерландського статусу. Після цього необхідно виконати вимоги держави, до якої планується переїзд. Подання заяви в іншій країні може призвести до припинення тимчасового захисту в Нідерландах, тому перед таким рішенням важливо перевірити його наслідки для житла, роботи, медичного обслуговування та соціальної підтримки.

Як продовжити тимчасовий захист у Нідерландах

Продовження тимчасового захисту в Нідерландах відбувається відповідно до рішень Європейського Союзу та процедур IND. На відміну від первинного оформлення, чинним отримувачам захисту не потрібно повторно реєструватися в муніципалітеті або подавати нову заяву лише через те, що ЄС продовжив строк дії механізму. Продовження до 4 березня 2028 року відбувається автоматично для осіб, які зберігають право на захист і відповідають установленим умовам.

Однак автоматичне продовження самого статусу не означає, що будь-який документ із попередньою датою завершення можна використовувати без додаткового підтвердження. IND видає персональні листи, які разом зі старою наліпкою або карткою підтверджують чинність права на проживання. Якщо наліпка не має кінцевої дати, додатковий лист для підтвердження продовження зазвичай не потрібен. Якщо документ містить стару дату, необхідно перевірити, чи отримано відповідний лист IND і чи поширюється він на конкретний тип документа.

Для власників карток O-document процедура може передбачати отримання нового документа. Зокрема, для частини власників карток, чинність яких була встановлена до 4 березня 2026 року, IND передбачив окремий порядок повідомлення та заміни. Якщо людина не отримала листа з інформацією про подальші дії, потрібно самостійно зв’язатися з IND і уточнити, чи необхідно записуватися на прийом. Для власників відповідних карток передбачено інформування в січні 2027 року щодо подальшого підтвердження статусу.

Практично продовження варто здійснювати в такій послідовності:

  1. Перевірити вид документа. Потрібно з’ясувати, чи є підтвердженням статусу наліпка в паспорті, окрема наліпка на аркуші або картка O-document.

  2. Перевірити дату та наявність листа IND. Якщо на документі зазначений попередній строк, необхідно переконатися, що є персональний лист про його продовження.

  3. Зберігати документи разом. Наліпку або картку потрібно використовувати разом із листом, якщо саме така комбінація визначена для підтвердження чинності.

  4. Звернутися до IND у разі невідповідності. Якщо лист не надійшов, документ пошкоджений або його строк завершився без зрозумілого підтвердження продовження, потрібно уточнити порядок дій безпосередньо в міграційній службі.

  5. Оновити персональні дані за потреби. Якщо змінилися адреса, склад сім’ї або інші відомості, які впливають на реєстрацію, потрібно повідомити відповідний муніципалітет.

Важливо не плутати продовження тимчасового захисту з повторною реєстрацією в BRP. Якщо людина продовжує проживати в Нідерландах і не припиняла свого статусу, повторне проходження всієї процедури не вимагається лише через загальноєвропейське продовження. Водночас якщо людина виїхала з країни, знялася з муніципального обліку або подала заяву на захист в іншій державі, порядок відновлення права на проживання може бути іншим.

Якщо особа повернулася до України та знялася з реєстрації в BRP, але згодом вирішила знову приїхати до Нідерландів, їй потрібно повторно звернутися до муніципалітету для реєстрації та домовитися про прийом в IND. Сам факт попереднього отримання захисту не гарантує автоматичного відновлення статусу без перевірки. Міграційна служба може з’ясовувати, чи збереглися підстави для застосування Директиви та чи не було оформлено захист в іншій державі.

Що робити після завершення тимчасового захисту в Нідерландах

Тимчасовий захист має обмежений строк дії, тому людям, які планують залишатися в Нідерландах надовго, варто заздалегідь оцінити можливі варіанти подальшого проживання. Станом на листопад 2026 року загальноєвропейський механізм діє до 4 березня 2028 року включно. До цього часу українці, які відповідають умовам, можуть користуватися правами, передбаченими Директивою. Питання подальшого перебування після завершення цього строку залежатиме від рішень Європейського Союзу та національного законодавства Нідерландів.

Нідерландські органи розглядають можливість переходу від тимчасового захисту до звичайних дозволів на проживання. Зокрема, оцінюються варіанти для людей, які працюють, навчаються, мають сімейні зв’язки або інші підстави для легального перебування. Водночас не слід вважати, що вже існує універсальний дозвіл, який автоматично видаватиметься кожному українцю після завершення Директиви. Конкретні умови, строки подання заяв і перелік документів залежать від остаточно затверджених правил.

Після завершення тимчасового захисту можливими правовими підставами для проживання можуть бути:

  • Дозвіл на проживання у зв’язку з роботою. Такий варіант може розглядатися за наявності роботодавця, який готовий оформити працівника відповідно до вимог нідерландського міграційного законодавства.

  • Дозвіл на проживання для висококваліфікованих працівників. Для нього встановлено окремі вимоги щодо роботодавця, рівня заробітної плати, характеру роботи та інших критеріїв.

  • Дозвіл на проживання з метою навчання. Потрібно мати підтвердження зарахування до відповідного навчального закладу та виконати вимоги щодо фінансового забезпечення й умов навчання.

  • Проживання на підставі сімейних обставин. Підставою може бути возз’єднання сім’ї або проживання з близьким родичем, який має належний правовий статус у Нідерландах.

  • Міжнародний захист. Заява про надання притулку може подаватися за наявності індивідуальних обставин, які відповідають критеріям міжнародного захисту.

  • Спеціальний перехідний механізм. Якщо уряд Нідерландів затвердить окрему процедуру для українців після завершення тимчасового захисту, скористатися нею можна буде за визначених умов.

Перехід на звичайний дозвіл на проживання не відбувається автоматично. Кожна підстава має власні вимоги. Наприклад, для трудового дозволу можуть бути важливими тип договору, рівень заробітної плати, статус роботодавця та необхідність отримання дозволу на роботу. Для навчального дозволу враховуються акредитація закладу, форма навчання та фінансові ресурси. Якщо підставою є сімейні обставини, потрібно підтвердити родинний зв’язок і відповідність вимогам щодо проживання та доходів.

Заяву про міжнародний захист також не слід розглядати як формальну заміну тимчасового захисту. Для її задоволення необхідно обґрунтувати наявність індивідуальних ризиків переслідування або серйозної небезпеки в разі повернення. Сам факт завершення тимчасового захисту чи бажання залишитися в Нідерландах не є достатньою підставою для отримання статусу біженця.

Підготовку до переходу на інший статус варто розпочинати завчасно, не чекаючи останніх тижнів дії механізму. Доцільно зберігати документи, які можуть підтвердити проживання, роботу, навчання та сімейні обставини:

  • паспорт і документ IND, що підтверджує тимчасовий захист;

  • листи про продовження строку дії наліпки або картки;

  • витяг чи підтвердження реєстрації в BRP;

  • трудові договори, розрахункові листи та документи про сплату податків;

  • довідки з навчальних закладів і документи про освіту;

  • свідоцтва про шлюб, народження дітей та інші документи про сімейний стан;

  • медичні та інші документи, якщо вони мають значення для конкретної процедури.

Якщо людина не має підстав для переходу на інший дозвіл, їй доведеться орієнтуватися на правила, які діятимуть після завершення тимчасового захисту. Це може передбачати участь у спеціальній програмі добровільного повернення, якщо вона буде доступною, або виїзд до країни, де людина має законні підстави для проживання. Рішення щодо подальшого перебування потрібно ухвалювати з урахуванням чинних на той момент правил, оскільки умови можуть змінюватися.

Загалом, особливу увагу слід приділити ситуації дітей, які тривалий час навчалися в Нідерландах, та членів сімей, які вже інтегрувалися в місцеве середовище. Наявність роботи, навчання, соціальних зв’язків або тривалого проживання може мати значення для оцінювання окремих підстав, але не замінює вимог конкретного виду дозволу. Тому перед завершенням тимчасового захисту важливо визначити реальну правову можливість залишитися в країні, підготувати підтвердження відповідних обставин і дотримуватися встановленої процедури подання документів.