Підписання меморандуму між США та Іраном
Президент США Дональд Трамп підписав меморандум з Іраном, який не передбачає капітуляції цієї країни. Угода, укладена у середу, передбачає зняття тиску на Іран, можливість продажу нафти та розморожування активів. Незважаючи на успіхи військових дій США, початкові цілі Трампа, такі як знищення ядерної та ракетної програм, а також падіння режиму, залишилися недосяжними. Іран, в свою чергу, зміцнив своє нове керівництво.
Менш ніж 15 тижнів тому Трамп стверджував, що жодної угоди з Іраном не буде - лише беззастережна капітуляція. Тим не менш, підписаний меморандум відрізняється від цього попереднього курсу. Іран отримав можливість заробляти мільярди на продажу нафти, що знімає тиск з його режиму. Угода також передбачає заморожування іранської ядерної програми на 15-20 років. Таким чином, меморандум відкриває шлях до розморожування іранських активів на мільярди доларів, хоча Трамп наполягає, що ці гроші будуть виділені лише в обмін на "добру поведінку".
Військові дії та їх наслідки
Ця поступка, на яку пішов Трамп, аналогічна угоді, укладеній Бараком Обамою 11 років тому, яку Трамп раніше неодноразово критикував. Текст меморандуму натякає на можливість постійного суверенітету Ірану над Ормузькою протокою, що суперечить заявам держсекретаря Марко Рубіо про те, що будь-що інше, окрім вільного проходу через протоку, неприйнятне.
На полі бою США досягли певних успіхів, потопивши іранський флот, знищивши частину авіації та руйнуючи оборонну промисловість. Однак ці дії не відповідали початковим цілям Трампа. На початку кампанії він прагнув повного знищення ядерної і ракетної програм, падіння режиму та контролю над нафтовою галуззю Ірану. Трамп сам визнав, що його метою було уникнути порівняння з Гербертом Гувером, за правління якого почалася Велика депресія.
Іран відповідав на військові дії, перекриваючи Ормузьку протоку та підриваючи стратегічні об'єкти. Тепер прогнозується, що переговори між сторонами можуть затягнутися, і Трамп не наполягає на негайному вивезенні ядерного палива з країни. Натомість, угода фактично зміцнює нове іранське керівництво, яке очолює Моджтаба Хаменеї, син Алі Хаменеї, убитого в першому ударі війни.
Критики угоди, такі як колишній держсекретар Ентоні Блінкен, вказують на те, що єдине досягнення перемир'я – відкриття Ормузької протоки, яка вже була відкрита до війни. Сенатор-республіканець Білл Кессіді охарактеризував війну як найгірший зовнішньополітичний прорахунок за десятиліття. Трамп, у свою чергу, визнав, що якщо угода не втримається, він має план повернутися до бомбардувань.
Підписання угоди між США та Іраном свідчить про зміну стратегії адміністрації Трампа, яка спочатку прагнула до жорстких заходів щодо Тегерана. Зняття тиску та можливість для Ірану відновити економіку через продаж нафти можуть мати серйозні наслідки для регіональної стабільності та політичної ситуації в країні. Наразі важливо спостерігати за подальшими кроками обох сторін у рамках цієї нової угоди та за її впливом на міжнародні відносини в регіоні.
У контексті нових домовленостей між США та Іраном, варто також звернути увагу на нещодавню угоду про 60-денне перемир’я, яка може суттєво вплинути на подальший розвиток ситуації в регіоні. Ця угода, що була укладена в умовах зростаючого напруження, може стати важливим кроком до стабілізації відносин між двома країнами, що, в свою чергу, вплине на результати нещодавніх переговорів щодо меморандуму.