Ситуація з мирним планом Ірану
Президент США Дональд Трамп висловив сумніви щодо мирного плану, запропонованого Іраном, не виключивши можливість поновлення військових ударів. Іранський план передбачає 30-денний термін для угоди, що включає:
- відкриття Ормузької протоки
- зняття американської морської блокади
- припинення бойових дій в Ірані та Лівані
Після цього ще один місяць має бути відведений для переговорів стосовно ядерної програми. Трамп зауважив, що Іран ще не заплатив достатньо високої ціни, і вважає, що пропозиція не може бути прийнятною, з огляду на дії іранських правителів за останні 47 років.
Трамп також зазначив, що не виключає можливості нових ударів по іранських цілях, якщо Тегеран "поводитиметься погано". Відповідно до плану, Тегеран вимагає:
- виведення американських військ з районів поблизу Ірану
- зняття морської блокади
- скасування санкцій
- виплату репарацій
Ядерне питання в документі не згадується. Разом з тим, іранське агентство Tasnim повідомляло, що план передбачає повне завершення конфлікту протягом 30 днів та включає гарантії проти нових ударів.
Війна та економічні наслідки
Війна почалася 28 лютого з ударів США та Ізраїлю по Ірану, і з того часу, за даними Bloomberg, загинули тисячі людей, переважно в Ірані та Лівані. У неділю МЗС Ірану повідомило про телефонну розмову головного переговорника Аббаса Арагчі з оманським колегою, в якій він проінформував про останні зусилля на переговорах. Арагчі заявив, що Іран готовий продовжувати переговори, якщо Вашингтон відмовиться від надмірних вимог, погроз і провокаційних дій. Він також зазначив, що армія залишається повністю напоготові.
Економічна ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. Через Ормузьку протоку в нормальних умовах проходить близько п'ятої частини світового експорту нафти та зрідженого газу. У п'ятницю ціна на нафту Brent торгувалася біля 108 доларів за барель, що на 2,7% більше за тиждень. Ціни на бензин у США піднялися значно вище 4 доларів за галон, що викликало побоювання в Білому домі щодо можливих наслідків на проміжних виборах у листопаді через дорожнечу пального.
OPEC+ ухвалив символічне рішення про збільшення квоти видобутку на 188 тисяч барелів на добу. Проте реального збільшення видобутку не очікується, поки залишається заблокованою Ормузька протока. Цей крок став відповіддю на несподіваний вихід ОАЕ з картелю з 1 травня. Водночас, Іран починає скорочувати власний видобуток, оскільки наземні сховища заповнюються. Директорка близькосхідної програми CSIS Мона Якубян зазначила, що "поріг болю в Ірану доволі високий" і вважає, що Тегеран вірить, що зможе "пересидіти Вашингтон у війні на виснаження".
Ситуація навколо Ірану та США залишає простір для подальшого загострення конфлікту. Відсутність чітких компромісів і продовження бойових дій підвищують ризики не лише для регіону, але й для світової економіки, яка вже відчуває наслідки зростання цін на нафту. В умовах, коли напруга зростає, важливість дипломатичних зусиль стає критичною для уникнення подальшої ескалації. Невизначеність у відносинах між цими державами може мати довгострокові наслідки не лише для Близького Сходу, але і для глобальної стабільності.
В умовах зростаючої напруженості на Близькому Сході, закриття Ормузької протоки Іраном стало ще одним кроком у відповідь на дії США та заклики Європейського Союзу. Це рішення може суттєво вплинути на світовий ринок нафти та загострити конфлікт, що триває. Чи відреагує Вашингтон на нові виклики з боку Тегерана та які наслідки це матиме для регіону – читайте в нашій наступній статті.