Дослідження приматів та їх комунікаційні можливості
Дослідження, проведене лінгвістами з Цюрихського університету на чолі з Ремо Нічке, виявило, що три види приматів – мармозетка, зелений колобус і бонобо – здатні використовувати складні рекурсивні граматичні моделі для комунікації, подібні до людських. Результати дослідження, опубліковані на платформі препринтів bioRxiv, кидають виклик традиційному уявленню про синтаксис як еволюційну межу між людьми та іншими гомінідами.
Вчені розробили дві математичні моделі для аналізу аудіозаписів людського мовлення та звуків приматів. Перша модель прогнозувала розвиток послідовності на основі лінійного характеру, тоді як друга модель враховувала вкладені ієрархії звукових фрагментів. В результаті аналізу виявилося, що вокалізація мармозетки, зеленого колобуса і бонобо містить елементи надрегулярної граматики.
Нові дані про рекурсивну граматику
Попередні уявлення вважали супрарегулярну рекурсивну граматику виключно людською особливістю. Однак, нові дані свідчать про те, що звукові комбінації цих приматів можуть відображати формальну музичну або ритмічну структуру.
Ремо Нічке зазначив: "Ці види вперше продемонстрували, що тварини здатні генерувати послідовності звуків так, як це робить людина".
Дослідження було проведене 30 вересня і відкриває нові горизонти в розумінні комунікаційних можливостей приматів, що може змінити наше уявлення про еволюцію мови та її зв'язок з іншими видами.
Це дослідження вказує на можливість того, що складність мовлення може бути більш поширеною серед приматів, ніж вважалося раніше. Результати можуть сприяти подальшим дослідженням у сфері еволюційної лінгвістики та когнітивних наук, а також викликати нові запитання щодо соціальної структури та комунікаційних навичок інших видів. Здатність до використання рекурсивних структур може свідчити про більш глибокі когнітивні процеси, які можуть бути спільними для людей і деяких приматів.