Статистика корупційних правопорушень у 2025 році
У 2025 році набрали законної сили обвинувальні вироки щодо 2479 осіб у справах про корупційні кримінальні правопорушення, розглянутих загальними місцевими судами. З них 95 осіб було засуджено Вищим антикорупційним судом (ВАКС). Загалом 80% обвинувачених отримали покарання, основним видом якого став штраф. У 2025 році обліковано 11 467 корупційних кримінальних правопорушень, що на 6% більше, ніж у 2023 році. Частка проваджень, направлених до суду з обвинувальним актом, зменшилася до 34%, що є зниженням у порівнянні з 39-40% у 2023-2024 роках.
Згідно з даними, у 2025 році набрали законної сили судові рішення загальних місцевих судів щодо 3093 осіб, з яких 2479, або 80%, були засуджені. 52% засуджених у 2025 році отримали покарання за статтею 369 Кримінального кодексу України, що передбачає пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. При цьому 56% засуджених не належать до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Штраф був застосований до 72% засуджених у 2025 році.
Зміни в антикорупційній політиці
Вищий антикорупційний суд у 2025 році збільшив кількість осіб із набраними законної сили рішеннями до 107, що на 43% більше, ніж у 2024 році, коли їх було 75. У 2025 році 95 осіб, або 89%, були засуджені ВАКС, тоді як у 2024 році частка засуджених становила 80%, а у 2023 році - 67%. Помітно зменшилася частка осіб, засуджених до позбавлення волі, з 39% до 25% за період з 2023 по 2025 роки. Водночас частка осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, зросла з 45% до 63%.
Аналіз судової практики у справах про корупційні кримінальні правопорушення свідчить про формування основних підходів до застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства. Суди зазвичай встановлюють обставини, що підлягають доказуванню, враховуючи правові позиції Верховного Суду. ВАКС характеризується чіткою структурою судових рішень, з послідовним викладом обставин і аналізом складу кримінального правопорушення. Проте існують проблеми з однаковим підходом до кваліфікації дій, призначення чи звільнення від покарання, а також застосування спеціальної конфіскації.
Дмитро Калмиков зазначив: "Поступальна, злагоджена та проактивна антикорупційна політика повинна базуватися на якісних, об’єктивних та достовірних даних".
Звіт, підготовлений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) за участю Центру політико-правових реформ та Програми підтримки ОБСЄ для України, відзначає важливість якісного та об'єктивного збору даних для антикорупційної політики. Наталія Ступницька підкреслила, що "ефективна антикорупційна політика має спиратися не лише на експертні оцінки, а й на системно зібрані та проаналізовані дані".
Цей звіт став третім подібним документом, що висвітлює ситуацію за 2022 та 2023 роки. Презентація статистичних даних та аналізу судової практики викликала жваву дискусію за участю більше 200 учасників, включаючи представників державних органів, наукової спільноти та неурядових організацій.
Зростання кількості осіб, засуджених за корупційні правопорушення, та зменшення частки покарань у вигляді позбавлення волі свідчить про зміни у судовій практиці та антикорупційній політиці. Зокрема, акцент на штрафах може вказувати на прагнення до більш гнучкого підходу у покаранні, що може бути викликане потребою адаптуватися до соціально-економічних умов. Важливість якісного збору даних для формування антикорупційної політики підтверджується рекомендаціями експертів, що підкреслює необхідність системного підходу до вирішення проблеми корупції в Україні.
З огляду на зростання кількості вироків у справах про корупцію, важливо звернути увагу на результати аналізу, який представить НАЗК та ОБСЄ. Цей звіт охоплює судову практику притягнення до відповідальності за корупційні злочини у 2024–2025 роках, що дозволить краще зрозуміти тенденції та ефективність антикорупційної політики в Україні. Детальніше про це можна дізнатися в нашій новині.