UA RU EN

У бібліотеці Утрехтського університету знайшли фрагмент Одіссеї Гомера III століття

Унікальна знахідка в бібліотеці Утрехта: частина знаменитої поеми Гомера з III століття. Фото: НВ — Техно

Виявлення фрагмента Одіссеї

Дослідник Марк де Крей у бібліотеці Утрехтського університету (Нідерланди) виявив фрагмент Одіссеї Гомера, датований приблизно 300 роком нашої ери. Цей фрагмент має розмір близько 6,6 на 7,7 сантиметра і містить вірші з 12-ї книги епосу, які описують події на острові Геліоса, зокрема вбивство і поїдання священної худоби бога сонця. Знахідка стала другою цього року після виявлення фрагментів Іліади в Єгипті.

Фрагмент, ймовірно, походить з пергаментного кодексу, який був створений в оазі Фаюм та датується III-IV століттям нашої ери. Бібліотека Утрехтського університету придбала колекцію старовинних єгипетських текстів у середині 20 століття. Відзначається, що Одіссея й Іліада були створені наприкінці VIII або на початку VII століття до нашої ери.

Значення знахідки

Це не перша знахідка гомерівських епосів у 2023 році. Раніше, навесні, були знайдені фрагменти Іліади у мумії римської епохи в Єгипті. Крім того, доцент Каліфорнійського університету Маттійс Віб'єр здійснив переклад унікального латинського юридичного тексту з фрагментів, які зберігалися понад 1600 років в єгипетських пісках. Цей латинський текст, ймовірно, походить з збірки імперських законів кінця IV століття, призначеної для офіційного використання податковими службовцями або приватного використання землевласниками.

Марк де Крей, експерт з грецької літератури і професор Університету Радбауд, зазначив: "В Одіссеї багато нудних моментів, а це справді цікавий уривок".

Знахідка фрагмента Одіссеї ставить нові питання і відкриває нові можливості для дослідження давньогрецької літератури та культури.

Виявлення фрагмента Одіссеї є значним внеском у вивчення давньогрецької літератури, оскільки дозволяє краще зрозуміти еволюцію текстів Гомера та їхнє сприйняття в різні історичні періоди. Знайдені фрагменти можуть дати нові дані для дослідників, які вивчають не тільки самі епоси, але й культурний контекст, в якому вони існували. Це також підкреслює важливість археологічних досліджень і збереження стародавніх текстів для майбутніх поколінь.