Нові радіовуглецеві дати зі зразків з залу Кеймада
Дослідники отримали 18 нових радіовуглецевих дат зі зразків, взятих з залу Кеймада в печерній системі Охо-Гуаренья. Найдавніша знахідка датується приблизно 13700 роками, що відносить її до верхнього палеоліту, тоді як найновіша знахідка, яка складається з кісток поросяти, має вік приблизно 2100 років і належить до залізної доби. В рамках дослідження виявлено вісім різних фаз відвідування залу, що свідчить про тривале використання цієї підземної структури людьми.
Опис печери Паломера та залу Кеймада
Печера Паломера є головним входом до печерної системи Охо-Гуаренья, в якій розташована більшість приміщень із наскельним живописом. Зал Кеймада знаходиться на третьому рівні печери, приблизно за 290 метрів від входу. Прохід до залу має ширину 13 метрів та висоту всього 0,2 метра.
Доктор Ана Ізабель Ортега-Мартінес зазначила, що "печера Паломера — це головний вхід до печерної системи Охо-Гуаренья, де розташована більшість приміщень із наскельним живописом у системі".
Одним із найважливіших відкриттів є складна споруда, побудована з двох великих вапнякових плит, які спираються одна на одну та посилені меншим камінням. Головна плита має довжину 1,5 метра і характеризується ретельно сформованим верхнім краєм, що створює загострений профіль, схожий на фігуру тварини, що звернена до основної панелі картин. Вчені підкреслюють, що "одним із найважливіших відкриттів є складна споруда, побудована з двох великих вапнякових плит".
Споруда, яка нагадує палеолітичну плиту з печери Тіто Бустільо в Рібадесельї, Астурія, має гравіювання та сліди від вугілля, що свідчать про інтенсивну людську діяльність навколо неї. Дослідники стверджують, що "як ця плита, так і деякі камені, що її підтримують, зберегли гравіювання та сліди від вугілля, які свідчать про інтенсивну людську діяльність навколо споруди".
Важливо зазначити, що в залі Кеймада, який є одним із найприхованіших святилищ з важким доступом у печеру Паломера, було виявлено вісім різних фаз відвідування. Це означає, що протягом тисячоліть люди, окрім використання вхідних зон як середовища існування, неодноразово відвідували цей складний підземний світ. Автори дослідження підкреслюють, що "це свідчить про тривале використання залу людьми протягом багатьох тисячоліть".
Ці нові знахідки в залі Кеймада підкреслюють важливість печерної системи Охо-Гуаренья як історичного й культурного об'єкта, що відображає тривалі традиції людської діяльності. Різноманітність виявлених артефактів та їх хронологія свідчать про те, що цей підземний простір використовувався людьми протягом тисячоліть, що може вказувати на його значення як святилища або місця ритуалів. Дослідження продовжують відкривати нові факти про життя давніх цивілізацій та їх взаємодію з навколишнім середовищем.