Скандал у Польщі через мем депутата
У Польщі розгорівся скандал, пов'язаний із дописом депутата Радомщанського повіту від Польської селянської партії (PSL) Войцеха Слюсарчика. Він опублікував мем, в якому містилося зображення Марти Навроцької, згенероване штучним інтелектом в образі принцеси, і підпис про її чоловіка, президента Кароля Навроцького, що викликало обурення. Публікація була зроблена в серпні 2025 року, через 11 днів після інавгурації Навроцького, і містила питання: "А де Шрек?".
Наступного дня після публікації на Слюсарчика була подана заява до районної прокуратури в місті Радомсько. У результаті було розпочато розслідування за статтею про публічну образу президента Польщі, санкція якої передбачає покарання у вигляді ув'язнення строком до трьох років. Войцеха Слюсарчика допитали під час розслідування, а прокуратура звернулася до компаній Meta та Facebook для отримання IP-адрес користувачів, які поширювали меми. До справи залучили експерта, послуги якого коштували близько 5 тисяч злотих.
Офіційні звинувачення та реакція
У травні 2026 року Слюсарчик отримав офіційні звинувачення, а в червні того ж року під час допиту він не визнав провини. Заявником у справі виявився Анджей Гавліковський, який зазначив, що
“посадовці мають поводитися гідно та не насміхатися з опонентів”. Слюсарчик, у свою чергу, назвав обвинувачення абсурдними та порадив правоохоронцям займатися важливими справами. Адвокат Міхал Спольніцький також додав, що слідчі не врахували контекст публікації, підкресливши, що раніше зображення Марти Навроцької у вигляді принцеси вже поширювали прихильники президента.
Цей інцидент викликав широке обговорення у суспільстві, відзначаючи, що депутат порівняв Кароля Навроцького з головним героєм мультфільмів про Шрека, а його дружину з принцесою Фіоною. Ситуація продовжує розвиватися, і подальші кроки в розслідуванні залишаються під питанням.
Цей випадок підкреслює напруженість у політичному дискурсі Польщі, де образа президента вважається серйозним злочином. Розслідування та офіційні звинувачення можуть вплинути на репутацію політичних фігур та суспільне сприйняття свободи слова в країні. Як реакція на цю ситуацію, суспільство почало більше обговорювати межі сатири та політичного гумору, а також їхнє місце у демократичному суспільстві.