Трагедія родини Воронових
У селищі Радушне на Дніпропетровщині проведено прощання з п'ятьма дітьми родини Воронових, які загинули внаслідок російського ракетного удару по їхньому будинку в ніч проти 30 липня 2026 року. Діти, які протягом майже двох з половиною місяців вважалися зниклими безвісти, стали жертвами атаки, що забрала життя двох дорослих і п'яти дітей. Ракета влучила безпосередньо в житловий будинок, в якому на момент атаки перебували двоє дорослих і восьмеро дітей. Після удару від будинку залишився лише фундамент.
Офіційно підтверджена загибель батьків Олени та Артема Воронових, а також п'яти дітей: Домініки (16 років), Віоріки (14 років), Захарія (13 років), Федеріки (9 років) і Артема (півтора роки). Крім того, раніше було підтверджено загибель ще трьох дітей: Марка, Азарія-Ілая і Емілії. Під завалами було знайдено 17 фрагментів тіл, які проходять судово-медичну експертизу. У передмісті Кривого Рогу під час атаки загинули шестеро людей, серед яких троє дітей.
Відгуки та спогади
Прощання з п'ятьма дітьми відбулося у селищі Радушне, де їх родина налічувала десять осіб. Бабуся Неля висловила гіркоту втрати, зазначивши:
"Ми не знали, як їх розділять. Але зараз вони будуть всі в одній родині там, на кладовищі".Сусід Микола зазначив, що "у багатодітній родині всі такі – один одному допомагають, живуть однією сім'єю". Діти навчалися в ліцеях: Домініка у ліцеї, директором якого є Ігор Козаченко, а Федеріка, Захарій та Віоріка — у ліцеї з директоркою Тетяною Усенко.
Сама Домініка запам'яталася своїм добрим характером. Як зазначила її подруга Каріна:
"[Домініка] була дуже доброю людиною, дуже щирою. […] Вона дуже любила бісер".Однокласниця Софія додала, що "Домініка була дуже світлою людиною, яка завжди посміхалася". Директор ліцею Ігор Козаченко також підкреслив її оптимістичний дух: "Домініка була доброю подругою й оптимісткою, яка підтримувала інших навіть у складні моменти". Ця трагедія стала важким ударом для всієї громади, яка оплакує загибель невинних дітей.
Загибель родини Воронових стала черговим сумним свідченням наслідків війни, які вражають не лише військових, а й цивільних осіб, зокрема дітей. Такі трагедії, що відбуваються в Україні, підкреслюють важливість міжнародної підтримки та необхідності закликів до миру, адже кожне людське життя має безцінне значення. Громада, що пережила цю втрату, потребує підтримки та солідарності, щоб відновити свої сили та пам’ятати про загиблих.
На жаль, трагедія, що сталася в Радушному, не є єдиною. Нещодавно російські авіаудари по Запоріжжю забрали життя 12 людей, у тому числі трьох дітей. Ці події підкреслюють, наскільки важливо об'єднувати зусилля для підтримки постраждалих сімей та вшанування пам'яті загиблих.