Акції солідарності в Стокгольмі
У Стокгольмі на площі Норрмальмсторг щопонеділка о 12:00 проходять акції солідарності з Україною, які відновилися 28 лютого 2022 року. Ця традиція бере свої корені в Понеділковому русі 1990 року, що був ініційований на підтримку незалежності країн Балтії. Площа Норрмальмсторг має історичне значення, оскільки відома завдяки пограбуванню банку 1973 року, яке стало основою терміна "стокгольмський синдром". З 1994 року тут встановлено пам'ятник "Джерело свободи", створений скульптором Бйорне Сельдером, на честь визвольної боротьби балтійських народів.
Історія Понеділкового руху
У березні 1990 року на площі Норрмальмсторг зародився Понеділковий рух, ініційований Ґуннаром Гокмарком, Пеетером Луксепом, Гоканом Гольмбергом та Андресом Кюнґом, на підтримку незалежності Естонії, Латвії та Литви. Цей рух швидко поширився, охопивши більше 50 міст Швеції в 1990-х роках. Понеділкові зібрання на підтримку України, які відновилися в 2022 році, також ініційовані Ґуннаром Гокмарком, єдиним живим з-поміж перших ініціаторів.
27 квітня 2026 року на акції виступив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Він розповів про важку роботу українських медійників в умовах війни, підкреслюючи, що:
"Журналістика в Україні сьогодні – це не лише професія. Це місія. Це форма опору. Щодня українські журналісти працюють під обстрілами, під російськими дронами, під постійним ризиком. Вони документують воєнні злочини, протистоять дезінформації та пропаганді, утримують правду живою." Сергій Томіленко
Також він звернув увагу на те, що "сьогодні щонайменше 28 українських журналістів утримуються Росією. Усі вони – цивільні люди. Але Росія називає їх екстремістами й терористами. Їхній справжній злочин простий: вони говорили правду". Ці слова підкреслюють важливість акцій солідарності, які тривають щопонеділка на площі Норрмальмсторг, та їхній зв'язок з історичними подіями, що відбувалися в минулому, а також з сучасними викликами, з якими стикається Україна.
Акції солідарності в Стокгольмі слугують не лише проявом підтримки України, але й важливим нагадуванням про історичні контексти, які вплинули на становлення незалежності та свободи. Вони об'єднують людей у боротьбі проти дезінформації та репресій, що підкреслює актуальність журналістської діяльності в умовах війни. Боротьба за правду та свободу слова залишається важливим аспектом сучасної української ідентичності та міжнародної підтримки.