Заява керівника САП Олександра Клименка
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко заявив, що учасники атак на антикорупційні органи, які відбулися торік, не понесли відповідальності, а частина з них отримала підвищення та нагороди. За словами Клименка,
“більшість посадовців, які брали участь у подіях річної давнини, не були покарані. Натомість вони отримали нові звання, підвищення та продовжують працювати на своїх посадах”.
Інформація від Центру протидії корупції
Центр протидії корупції підтвердив інформацію про те, що "окремі фігуранти цих подій були заохочені службовими призначеннями". Адвокатка детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан назвала конкретних осіб, які отримали нові звання та посади. Зокрема:
- Сергій Дуць отримав звання генерал-майора;
- Антон Кравченко став бригадним генералом та очолив Головне управління внутрішньої безпеки СБУ;
- Прокурор у справі Руслана Магамедрасулова отримав квартиру.
САП наразі розслідує епізоди можливих порушень прав людини та злочинів, до яких можуть бути причетні працівники Служби безпеки України (СБУ), прокуратури та Державного бюро розслідувань (ДБР). Відзначено, що зібрано значний обсяг доказів у цих справах. Олександр Клименко підкреслив, що "учасники торішніх атак на антикорупційні органи не понесли відповідальності, а частина з них отримала підвищення та нагороди".
Крім того, НАБУ оприлюднило перелік осіб, які переглядали інформацію щодо операції "Мідас". У зв'язку з цим, голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін за рік роботи провів у закордонних відрядженнях понад 70 днів. Проте, Держфінмоніторинг має проблеми з фіксуванням руху коштів щодо оборонних закупівель, а з початку 2025 року ігнорує запит НАБУ щодо руху коштів компанії Fire Point.
НАБУ також проводило обшуки у справі про розкрадання 200 млн грн на фортифікаціях у Полтавській обласній державній адміністрації (ОВА). У листопаді 2025 року НАБУ підтвердило розслідування оборудок на будівництві укріплень у Полтавській області, а 10 листопада викрило масштабну корупцію в енергетиці, зокрема в АТ НАЕК "Енергоатом". Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв про обшуки НАБУ у справі Полтавської ОВА.
Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) у звіті для Єврокомісії також викрила політичні переслідування через санкції проти Петра Порошенка. Таким чином, ситуація навколо антикорупційних органів в Україні залишається напруженою, з численними звинуваченнями та розслідуваннями, що вказує на складність боротьби з корупцією в країні.
Ця ситуація підкреслює виклики, з якими стикається Україна в процесі боротьби з корупцією, особливо в контексті підвищення посадовців, які були замішані в антикорупційних скандалах. Подібні дії можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних інститутів, що є критично важливим у країні, яка прагне європейської інтеграції та реформ. Важливо, щоб відповідальні за корупційні злочини були притягнуті до відповідальності, що може стати ключовим чинником у покращенні ситуації в країні.
Ситуація з антикорупційними органами в Україні залишається напруженою, адже, як показує практика, багато справ НАЗК завершуються закриттям. Це підкреслює системні проблеми в боротьбі з корупцією, що, в свою чергу, може вплинути на довіру суспільства до правоохоронних органів і їх здатності виконувати свої функції ефективно.