Висилка російського розвідника
Угорщина вислала російського розвідника Артура Сушкова, який працював під дипломатичним прикриттям. Висилка відбулася 4 травня 2026 року, після поразки Віктора Орбана на парламентських виборах 12 квітня. Сушков, 36-річний третій секретар посольства РФ у Будапешті, був агентом Служби зовнішньої розвідки Росії та мав зв'язки з аналітичними центрами, що були наближені до уряду.
Діяльність Сушкова
В угорських спецслужбах встановили, що Сушков займався діяльністю, яка загрожувала національній безпеці. Він працював над проникненням у праві та зовнішньополітичні аналітичні центри, пов'язані з угорською владою. Серед структур, з якими контактував Сушков, можна відзначити:
- Колегіум Матіаса Корвіна
- Угорський інститут міжнародних відносин
- Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка
Розвідник організовував закриті зустрічі, вербував інформаторів та виявляв інтерес до відносин Угорщини з Україною. Згідно з інформацією, Сушков успішно розпочав процес вербування щонайменше трьох осіб. Контррозвідка пропонувала вислати дипломата ще у лютому 2026 року, але уряд Віктора Орбана заблокував це рішення до завершення виборів.
Операцію проти Сушкова провело Управління із захисту конституції Угорщини разом зі спецслужбою однієї з країн НАТО. Після висилки Сушкова у посольстві РФ у Будапешті залишаються щонайменше десять ідентифікованих або підозрюваних співробітників російської зовнішньої розвідки.
Висилка Сушкова може свідчити про зміну політичного курсу в Угорщині, особливо в контексті нових керівних позицій після парламентських виборів.
Це також підкреслює зростаюче занепокоєння щодо діяльності іноземних розвідок у країні, що може вплинути на майбутні відносини Угорщини з Росією та її ставлення до українських євроінтеграційних прагнень. Важливість цієї події, ймовірно, буде вивчатися як всередині країни, так і за її межами, особливо в контексті безпеки в регіоні.
Ця подія відбулася на фоні нових викликів у відносинах Угорщини з Росією, що стало очевидним під час недавніх переговорів між угорським та російським міністрами. Вони вказують на складність політичної ситуації в регіоні, а також на зростаючу потребу Угорщини у перегляді своїх зовнішньополітичних стратегій.