Законодавчі зміни щодо індивідуальних теплових пунктів
Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, які зобов'язують встановити індивідуальні теплові пункти (ІТП) у багатоквартирних будинках. Ця ініціатива, проаналізована головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенко, викликала критику через механізм реалізації, що передає контроль над ІТП монополістам-теплокомуненерго. Попенко вказує на те, що ці компанії не мають інтересу в економії, що веде до сумнівних фінансових моделей.
Сумніви щодо реалізації
Згідно з законопроєктом №14067, встановлення та обслуговування ІТП буде доручено теплокомуненерго. Це викликало занепокоєння, оскільки, як зазначає Попенко, у Києві після передачі ІТП на баланс Київтеплоенерго їх перестали обслуговувати.
"Якщо ти його не обслуговуєш, він буде крутити так, як потрібно теплокомуненерго," – підкреслює він.
Одним із аспектів нової законодавчої ініціативи є можливість включення вартості встановлення ІТП в тариф на тепло. Попенко вважає, що
"фактично люди отримають ІТП, але платитимуть відразу ж високу вартість тепла".За його словами, це призведе до ситуації, коли споживачі "заплатять за економію високим тарифом". Він охарактеризував це як "така тупість – реалізовувати такий проєкт саме таким шляхом".
Згідно з аналізом, встановлення ІТП може забезпечити економію в межах 20-50%. Наприклад, якщо без лічильника і без ІТП вартість тепла становить 40-50 гривень за квадратний метр, то з ІТП вона знижується до 20-25 гривень. Попенко зазначає, що "суть ІТП полягає в економії від 20 до 50%".
У контексті порівняння, він наводить досвід Польщі, де встановленням ІТП займаються керуючі компанії за рахунок грантів або кредитів.
"У Польщі мешканці повертають кошти виключно з отриманої економії," – зазначає він, підкреслюючи різницю між підходами до питання енергоефективності в Україні та Польщі.
Таким чином, нові зміни в законодавстві стосовно ІТП викликають серйозні запитання, що стосуються їх реалізації та впливу на споживачів.
Реалізація нових законодавчих ініціатив щодо індивідуальних теплових пунктів в Україні може суттєво вплинути на енергетичний сектор та фінансове навантаження на споживачів. Однак, критика з боку експертів і споживачів свідчить про необхідність перегляду механізмів реалізації та контролю за обслуговуванням ІТП, щоб уникнути проблем, подібних до тих, що виникли в Києві. Порівняння з досвідом Польщі також вказує на потенціал для більш ефективних рішень у сфері енергоефективності в Україні.