Зміни в географії трудових мігрантів
Голова Державної міграційної служби України (ДМСУ) Науменко повідомила про зміни в географії трудових мігрантів, а також навела статистику дозволів на працевлаштування за 2025 рік та дані щодо біженців за січень-квітень 2026 року. Відзначається, що зростає частка громадян держав Південної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки, зокрема Колумбії та Бразилії, а також Кавказького регіону.
Статистика дозволів на працевлаштування
У 2025 році найбільшу кількість дозволів на працевлаштування отримали громадяни:
- Туреччини (1 408)
- Індії (946)
- Узбекистану (936)
- Азербайджану (605)
- Бангладеш (600)
- Китаю (516)
- Пакистану (374)
- Колумбії (335)
- Великої Британії (311)
- США (248)
На цю десятку країн припадає 64% усіх виданих у 2025 році дозволів. Зокрема, громадяни Бангладеш отримали 600 дозволів на працевлаштування, оформлено 32 візи D та 7 посвідок. Для пакистанців було оформлено 374 дозволи, 29 віз і 7 посвідок, а для індійців – 946 дозволів, 344 візи і 220 посвідок.
За інформацією Науменка, європейські країни, такі як Велика Британія, США, Німеччина та Польща, представлені здебільшого фахівцями ділового сектору, тоді як громадяни країн Азії переважно працюють у будівництві, виробництві та сфері послуг.
Статус біженців
Щодо статусу біженців, за січень-квітень 2026 року було подано 16 заяв від 19 осіб про статус біженця або додатковий захист. Загальна чисельність біженців і осіб з додатковим захистом на кінець 2025 року становила 2 378 осіб. Науменко зазначила, що:
“За січень-квітень 2026 року подано лише 16 заяв від 19 осіб про статус біженця/додатковий захист – тобто це менше п'яти осіб на місяць. Загальна чисельність біженців і осіб з додатковим захистом (2 378 на кінець 2025 року) практично не змінюється протягом останніх років.” - Науменко
Крім того, голова ДМСУ висловила обережність щодо громадян Бангладеш, відзначаючи, що "Бангладеш – це перенаселена бідна країна, державна політика якої – виштовхувати власних громадян за кордон". Науменко також підкреслила, що повернення цих громадян додому має лягати на плечі українських платників податків, що викликає занепокоєння.
В Україні розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року, метою якого є оптимізація процесів, пов'язаних з трудовою міграцією та контролем іноземців. Науменко зауважила, що “перший контроль іноземців відбувається на рівні консульської установи – це перевірка пакету документів, які подає іноземний громадянин. Активну участь в цьому бере і Служба безпеки України з точки зору національної безпеки.”
Зміни в географії трудових мігрантів свідчать про різноманітність джерел робочої сили, яка шукає можливості в Україні. Це може відображати глобальні тренди міграції, де люди з різних країн прагнуть поліпшити свої економічні умови. Водночас, зменшення кількості нових заяв на статус біженців може свідчити про стабілізацію ситуації, хоча виклики, пов'язані з поверненням мігрантів додому, залишаються актуальними. Розробка нової стратегії міграційної політики може стати важливим кроком у вирішенні цих питань, зокрема, в контексті національної безпеки та економічного розвитку України.
Враховуючи нову статистику від Державної міграційної служби, важливо також розглянути, як змінюються уявлення про трудову міграцію в Україні. Наприклад, нещодавно в ДМС спростили міф про масовий наплив трудових мігрантів з Азії, що може пролити світло на реальні тенденції та виклики, з якими стикається країна в цій сфері.