Звернення України до союзників
Україна звернулася до союзників із проханням про додаткові 27 мільярдів доларів для покриття дефіциту в оборонному бюджеті до кінця 2026 року. Це звернення сталося під час святкування Дня Незалежності України 24 серпня 2026 року. Дефіцит оборонного бюджету, який становить 27 мільярдів доларів, виник на тлі зростаючих військових витрат, зниження доходів через російські удари по інфраструктурі та відсутності американської фінансової підтримки у 2026 році.
Фінансова ситуація та заклики до дій
Європейські країни, які вже надали Україні кредит на понад 100 мільярдів доларів, були несподівано проінформовані про цей дефіцит. Військові видатки України за перші вісім місяців 2026 року зросли більш ніж на 17% порівняно з попереднім роком. У зв'язку з цим прем'єр-міністр Сергій Корецький закликав до режиму економії в бюджеті. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс обговорив з Корецьким необхідність отримати чітку картину бюджетної та фінансової ситуації.
Кредит Європейського Союзу Україні було погоджено у квітні 2026 року, з виплатою понад 100 мільярдів доларів протягом двох років, зокрема половина суми у 2026 році та решта в 2027 році. Однак, через російські удари по металургійних заводах і зерновому експортному коридору, Україна втратила близько половини очікуваних доходів за останній місяць. У бельгійському депозитарії Euroclear знаходиться понад 200 мільярдів доларів російських заморожених активів, які раніше намагалися використати як забезпечення кредиту для України, але ця спроба провалилася через опір Бельгії та інших країн.
Швеція та низка інших країн ЄС намагаються повернути ідею вилучення російських активів до порядку денного. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав швидко ухвалювати рішення щодо заморожених активів, підкреслюючи, що
“переговори десь у майбутньому, а кошти потрібні зараз.”Він також зазначив, що
“ми не можемо йти на компроміс у підтримці нашого війська, бо йдеться про наше виживання.”
Війна в Україні стала дорожчою через зміну російської тактики та втрату доходів від портів. Олена Прокопенко зазначила, що
“війна об'єктивно стала дорожчою”, а Роксолана Підласа додала:
“ці розриви виникають тому, що війна щороку стає дедалі дорожчою. Ми мусимо враховувати, що російська тактика змінюється, і для України це погіршує ситуацію.”
З огляду на ці обставини, Україна намагається розгорнути виробництво власних ракет-перехоплювачів, адже ситуація вимагає термінових дій та адаптації до нових викликів.
“Ми продовжимо надавати фінансування через кредит підтримки України і там, де це можливо, переноситимемо його на раніший термін, якщо є потреба,”- зазначила Гелен Макенті, підкреслюючи важливість швидкої реакції на фінансові виклики, з якими стикається Україна.
Поточна ситуація в Україні демонструє зростаючу фінансову напругу, пов'язану з військовими витратами та негативними наслідками російських атак на інфраструктуру. Звернення до міжнародних партнерів за додатковими коштами свідчить про критичну необхідність підтримки для забезпечення обороноздатності країни. Водночас, обговорення можливості використання російських заморожених активів як фінансового джерела свідчить про активні пошуки рішень у контексті міжнародного фінансування. Важливо, аби Україна змогла отримати необхідні ресурси для підтримки своїх військових зусиль та економічної стабільності в умовах війни.