Імпорт трубної продукції з Туреччини
У період з 2022 по 2025 роки Україна імпортувала з Туреччини 131 тисячу тонн трубної продукції. Після початку повномасштабної війни обсяги поставок зросли у 2-3 рази, що суттєво вплинуло на український ринок. Вказані обсяги імпорту приблизно дорівнюють річному виробництву одного середнього українського трубного заводу.
Причини цінової конкурентоспроможності
Основною причиною цінової конкурентоспроможності турецької продукції є використання дешевих російських слябів. Від початку повномасштабного вторгнення Росія поставила до Туреччини 7,4 мільйона тонн цих слябів, і, за прогнозами, у 2025 році частка російських слябів на турецькому ринку перевищить 50%. Імпорт турецьких труб займає близько 10-15% українського ринку, за даними компанії ДМЗ Комінмет.
Наприкінці січня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту сталевих зварних труб із Туреччини. Учасники ринку закликають заборонити імпорт продукції, виготовленої з російської металургійної сировини, оскільки це створює додатковий тиск на українських виробників. В умовах війни внутрішній ринок і так скоротився, а імпорт додатково знизив обсяги вітчизняного виробництва та реалізації, зазначає підприємство ДМЗ Комінмет.
Президент ОП Укрметалургпром Олександр Каленков пропонує оперативне запровадження антидемпінгових мит та контроль походження металопродукції за принципом "melt and pour".
Такі кроки можуть допомогти привести регулювання у відповідність до практики Європейського Союзу. Учасники ринку вважають, що заборона імпорту продукції з російської металургійної сировини є необхідною для захисту вітчизняних виробників.
Ситуація на українському ринку трубної продукції демонструє складності, з якими стикаються місцеві виробники в умовах війни та зростаючого імпорту. Підвищений попит на імпортні труби з Туреччини, які виробляються з російських слябів, ставить під загрозу конкурентоспроможність українських заводів. Антидемпінгове розслідування та можливі митні обмеження можуть стати важливими кроками для захисту вітчизняної промисловості. Залишається спостерігати, як розвиватиметься ситуація та які рішення ухвалить уряд для підтримки українських виробників.
У той час як українські виробники стикаються з викликами, пов’язаними з імпортом трубної продукції, під загрозою опинилася і промисловість в цілому. Втрата $4,7 млрд через нові екологічні норми може ще більше загострити ситуацію, адже підприємства потребують підтримки для виживання в умовах війни та зростаючої конкуренції з імпортом.