Зміни в законодавстві для українських біженців у Польщі
З 1 липня 2023 року українські біженці в Польщі втратили право на безкоштовне проживання в центрах тимчасового розміщення. Ці зміни спрямовані на зменшення фінансового тягаря для польських платників податків та стимулювання працевлаштування або повернення в Україну. Під удар потрапляють тисячі вразливих людей, зокрема літні особи, особи з інвалідністю та вагітні жінки. За чотири роки польські платники податків витратили на підтримку українських біженців близько 40 мільярдів злотих.
Ситуація українських біженців
На даний момент у Польщі проживає близько мільйона українських біженців. Серед них – Костянтин Костецький, 74 роки, колишній електрик, та його дружина Віра Костецька, 70 років. Подружжя провело вісім місяців під російською окупацією в Куп'янську, а тепер мешкає в готелі в місті Гожув-Велькопольський. Українська пенсія Костянтина Костецького становить 500 злотих на місяць, а пенсія Віри Костецької – 300 злотих на місяць. Середня оренда квартири у Варшаві складає близько 5 тисяч злотих, що робить оплату житла майже неможливою для багатьох пенсіонерів.
Готель, у якому проживає подружжя Костецьких, прихистив близько 70 пенсіонерів, і його утримує шведсько-польський благодійник Лес Гондор. Гондор зазначає:
“Що нам робити з цими людьми? Викинути на тротуар? Ні. Їм треба допомагати”. Костянтин Костецький висловлює своє занепокоєння щодо нових правил:
“У нас немає плану, і ми не знаємо, що робити”. Він додає, що “молоді можуть працювати, можуть орендувати квартиру, але не в моєму віці”. Костянтин також сподівається, що нові правила скасують.
Тим часом Юлія Агаркова, 30-річна вагітна жінка з Дніпра, виховує шістьох дітей. За її словами, “коли ти намагаєшся зняти квартиру і кажеш, що ти українець, іноді тобі просто кидають слухавку”. Вона також відзначає, що наявність шістьох дітей не допомагає в пошуках житла.
Серед причин, які можуть пояснити зміни в законодавстві, критики вказують на загострення відносин між Варшавою та Києвом. Це пов'язано з:
- конкуренцією в аграрному секторі;
- різними поглядами на історію Другої світової війни;
- перейменуванням української військової частини на честь Української повстанської армії (УПА).
Президентська кампанія в Польщі запланована на 2025 рік, і переможець виборів, історик і націоналіст Кароль Навроцький, виступає проти вступу України до ЄС. Водночас роздратування тривалим перебуванням українців зростає в Німеччині та Ірландії.
Костянтин Костецький зазначає:
“Люди повинні думати позитивно й думати про майбутнє. А не про ті історичні факти, що колись існували між народами, між країнами”. Ці слова підкреслюють складність ситуації, в якій опинилися українські біженці в Польщі, та їхнє прагнення знайти вихід із нових труднощів.
Втрата права на безкоштовне проживання в Польщі для українських біженців підкреслює зростаючі труднощі, з якими стикаються вразливі групи населення, зокрема літні люди та матері-одиначки. Ця ситуація може призвести до збільшення соціальної напруги та потреби в нових механізмах підтримки для біженців. Оскільки польське суспільство продовжує адаптуватися до вимог, пов'язаних з імміграцією, важливо враховувати потреби тих, хто перебуває в складних умовах, і шукати шляхи для забезпечення їхньої безпеки та добробуту.
Зміни в політиці щодо проживання українських біженців у Польщі викликали занепокоєння серед багатьох, хто опинився в складній ситуації. Зокрема, обмеження доступу до центрів розміщення може суттєво ускладнити життя тих, хто не має можливості самостійно знайти житло. Це питання стало особливо актуальним для вразливих категорій населення, які потребують підтримки та допомоги.