Масована атака українських безпілотників на Москву
18 червня відбулася масована атака українських безпілотників на Москву, у результаті якої було уражено великий нафтопереробний завод у районі Капотня. Цей завод забезпечує близько 40% потреб Московського регіону в паливі. Атака призвела до тимчасового припинення роботи одного з найбільших російських аеропортів. Російські сили протиповітряної оборони перехопили понад 90% безпілотників, які атакували місто.
Проблеми російської системи ППО
Експерти відзначають, що російська система ППО стикається з серйозними проблемами. Зокрема, українські далекобійні дрони навчилися прокладати складні маршрути польоту та обходити райони можливого перехоплення. Раніше оборона Москви була багаторівневою та складалася з кількох ешелонів захисту. Однак передислокація російських систем на окуповані території України призвела до розпаду цієї багатошарової системи.
Серед інших факторів, які ускладнюють захист Москви, експерти вказують на:
- дефіцит комплексів С-300 через санкції та нестачу комплектуючих;
- географічні умови, включаючи щільну міську забудову та велику кількість висотних будівель.
Це створює додаткові труднощі для виявлення малорозмірних цілей.
“Що щільніша забудова, особливо багатоповерхівки, то легше дронам сховатися від радарів за будівлями,” - зазначає Руслан Левієв.
Анатолій Храпчинський також підкреслює, що російські комплекси, зокрема Панцир-С1, були розроблені для боротьби з крилатими ракетами та великими повітряними цілями, але сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів, таких як пластик або фанера, що ускладнює їх виявлення.
“Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони, і тепер вона являє собою скоріше клаптикову конструкцію,” - вказує Храпчинський.
У контексті цих подій, президент України Володимир Зеленський підтвердив, що це вже друге за тиждень ураження Московського НПЗ. “Час цю війну завершувати, і Росія має зробити необхідні кроки в дипломатії,” - зазначив він. Водночас, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія продовжить нанесення ударів по об'єктах в Україні, що вказує на продовження конфлікту.
У зв'язку з майбутніми виборами до Державної думи Росії у вересні, Кремль може намагатися применшити значення атаки безпілотників. Руслан Левієв зауважує, що “військові плани удари безпілотників мало що змінили. Це радше політичні удари, спосіб вплинути на громадську думку.” Таким чином, атака безпілотників на Москву може мати як військове, так і політичне значення в контексті триваючого конфлікту між Україною та Росією.
Ця атака підкреслює зростаючі можливості українських сил у веденні бойових дій на території Росії та виклики, з якими стикається російська система протиповітряної оборони. В умовах побоювань щодо безпеки великих міст, таких як Москва, важливо відзначити, що подібні інциденти можуть вплинути на моральний дух та політичну стабільність у Росії на фоні майбутніх виборів. Політичні наслідки цього конфлікту можуть стати важливим фактором у формуванні стратегій обох сторін у найближчому майбутньому.
Ця атака стала частиною ширшої кампанії, яка торкнулася не лише Москви, а й інших регіонів Росії. Зокрема, внаслідок дій українських дронів постраждали об'єкти в двох областях РФ, що свідчить про зростаючі можливості українських сил. Детальніше про це читайте в нашій новині про масовану атаку дронів.