Аналіз можливостей українських систем РЕБ
Аналіз можливості українських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) вказує на їх здатність збивати з курсу російські балістичні ракети. З'явилася заява про нейтралізацію 58 із 59 повітряних балістичних ракет Х-47М2 Кинджал, яку зробив один з проєктів РЕБ, на яку послався Kyiv Independent. Ракетний аналітик Фабіан Гоффманн у своєму ньюслетері Missile Matters розглянув технічні аспекти глушіння супутникової навігації ракет, що є важливим елементом у цій боротьбі.
Технічні аспекти глушіння
За словами Гоффманна, російські балістичні ракети малої та середньої дальності побудовані на гібридній схемі наведення, яка поєднує інерціальний вимірювальний блок (IMU) із приймачем супутникової навігації ГЛОНАСС. Проте, IMU втрачає точність із часом через інтеграційний дрейф. Наприклад, експортна версія Іскандера-М (ракета 9М720) на дальності 300 км, спираючись лише на IMU, має кругове ймовірне відхилення до 200 метрів. У той же час, із корекцією від ГЛОНАСС, сучасні конвенційні балістичні ракети здатні вражати цілі в межах 5-10 метрів.
Супутники ГЛОНАСС передають сигнал на двох частотах: L1 (близько 1602 МГц) і L2 (близько 1246 МГц), працюючи на висоті близько 19 140 км. Ракета 9М723 Іскандер, під час польоту, досягає висоти 50-60 км, або до 100 км на настильній траєкторії. Гоффманн перелічує чотири умови для успішного глушіння:
- глушилка повинна бачити ракету під крутим кутом;
- станція має бути активною й у зоні досяжності до завершення маршової ділянки;
- глушіння необхідно тримати достатньо довго, щоб інерційний дрейф наростив похибку;
- для придушення захищеного військового приймача GNSS потрібно потужний передавач, окремий радар супроводу швидкісної цілі, потужна система живлення та велика антена.
Загальний час польоту ракети обчислюється кількома хвилинами, що ускладнює завдання для систем РЕБ. Крім того, Росія не змогла повноцінно замінити західну елементну базу в системах наведення своєї дальньобійної зброї, що може стати перевагою для українських систем. Війна на Близькому Сході також призвела до глобального дефіциту зенітних ракет проти балістичних цілей, що підкреслює важливість розробки та вдосконалення засобів РЕБ в Україні.
Розвиток технологій радіоелектронної боротьби в Україні може суттєво вплинути на подальші військові дії в регіоні, оскільки успішне глушіння супутникових сигналів може знизити ефективність російських балістичних ракет. Цей аспект війни підкреслює не лише технологічну боротьбу, а й стратегічні можливості для обох сторін. Україні важливо продовжувати вдосконалювати свої системи РЕБ для підтримки національної безпеки. Водночас, труднощі, з якими стикається Росія у відновленні своїх технологій, можуть вплинути на її військові можливості в майбутньому.
У контексті сучасних бойових дій, важливо відзначити, що технології військової розвідки та нові методи ведення війни постійно еволюціонують. Зокрема, використання штучного інтелекту в армії може суттєво змінити підходи до стратегічних операцій, замінюючи традиційні дрони новими, більш ефективними системами. Ці інновації можуть відіграти ключову роль у боротьбі проти загроз, таких як російські балістичні ракети.