Обмеження експорту металобрухту в Україні
Уряд України ухвалив рішення обмежити експорт металобрухту, що має на меті зупинити схеми реекспорту через Польщу. Ці схеми призводили до значних втрат бюджету, а також забезпечити українських металургів сировиною. Переробка брухту в Україні приносить державі значно більше доходів, ніж експорт сировини. Згідно з оцінками, за минулий рік держава недоотримала 3,5 млрд грн через реекспорт брухту.
Економічні наслідки обмеження експорту
Переробка однієї тонни брухту в Україні забезпечує надходження до бюджету в розмірі 13-15 тисяч гривень. У той же час, експорт однієї тонни брухту приносить державі лише 50-100 гривень. При прямому експорті до третіх країн також діє мито в 180 євро за тонну. Водночас українські поставки брухту становлять не більше 5% обсягу польського ринку.
- Експортери брухту чорних металів сплачують в середньому 50 гривень податків з тонни.
- Металургійні комбінати, що переробляють брухт в Україні, платять понад 7500 гривень податків з кожної тонни.
- Урахуванням платежів суміжних галузей, податкові надходження від переробки тонни брухту можуть сягати 14 тисяч гривень.
Таким чином, експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж його переробка.
Значна частина українського брухту постачалася до Польщі з подальшим реекспортом до Туреччини та Індії. Обмеження експорту пов'язують із необхідністю забезпечення українських металургів сировиною в умовах дії механізму CBAM, а також зростання ролі брухту як стратегічного ресурсу для виробництва сталі з нижчим вуглецевим слідом.
Олексій Кущ зазначив, що повернення до безмитного експорту означало б відновлення непрозорості та втрат для бюджету.
Сергій Поважнюк акцентував, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж його переробка.
Обмеження експорту металобрухту є важливою економічною мірою, спрямованою на підвищення фінансових надходжень до бюджету та підтримку вітчизняних металургійних підприємств. Це рішення може суттєво вплинути на ринок металургії в Україні, оскільки зменшить кількість сировини, що йде на експорт, і забезпечить більше ресурсів для внутрішньої переробки. У довгостроковій перспективі це також може сприяти розвитку стійкої металургійної індустрії з меншим вуглецевим слідом, відповідно до міжнародних стандартів екологічної відповідальності.