Відкриття усипальниці королеви Елісенди
4 червня, 21:45. Археологи розкрили усипальницю королеви Елісенди в Королівському монастирі святої Марії з Педральбес, заснованому в 1327 році. Під час розкопок виявлено також невідповідності в інших могилах, де були знайдені останки немовлят, жінок та осіб з ножовими пораненнями. Дослідження триватимуть до 2027 року.
Елісенда, яка заснувала монастир, померла у віці близько 70 років. Її поховали у простому одязі, а кістки були покладені у середньовічну дерев'яну скриню, прикрашену шовком та мішурою. Розкопки семи інших могил розпочалися наприкінці 2024 року. Одну з могил приписували арагонському лицарю Артау де Фосесу. У могилі цього лицаря знайшли останки трьох немовлят і двох молодих жінок, причому череп однієї жінки зберігся разом із волоссям, зібраним у хвіст.
Дослідження та знахідки
Ще одна могила, яка привернула увагу дослідників, належала Франчесці Сапортеллі, племінниці Елісенди. Вона містила кістки щонайменше дев'яти інших осіб. Серед знайдених останків у могилі Сапортелли були четверо чоловіків із ножовими пораненнями та муміфікований тулуб вагітної жінки. Команда археологів зібрала понад 200 археоботанічних зразків та слідів ДНК.
Дослідження, які тривають, мають на меті створити повне історичне прочитання знахідок. Як зазначили представники Інституту культури Барселони:
"Викликом на наступний рік буде перетворення цих перших знахідок на повне історичне прочитання, яке дозволить нам краще зрозуміти не лише те, ким були ці люди, але й як вони жили, як вони померли і як їх пам'ятали."
Таким чином, археологічні роботи в Педральбесі обіцяють багато нових відкриттів та цікавих фактів про життя і смерть людей, які жили в середньовіччі.
Розкопки в Королівському монастирі святої Марії з Педральбес мають важливе значення для вивчення середньовічної історії та культури регіону. Знахідки, такі як останки з ножовими пораненнями, можуть свідчити про соціальні конфлікти або військові події того часу, що відкриває нові перспективи для істориків і археологів. Дослідження обіцяють не лише поповнити знання про конкретних історичних осіб, але й створити ширше уявлення про життя суспільства в середньовічній Європі.