Більше частинок. В Арктиці виявили природний механізм утворення хмар, якого не враховують кліматичні моделі
В Арктиці, біля краю морської криги, виявлено природний процес утворення атмосферних частинок, який може збільшувати їх кількість за день у 50 разів. Цей механізм, пов'язаний із сонячним світлом, сполуками йоду, диметилсульфідом та органічними речовинами, раніше не враховувався в кліматичних моделях. Дослідження провела міжнародна команда під керівництвом Бірмінгемського університету під час експедиції науково-дослідного судна Discovery біля Гренландії та в районі протоки Девіса навесні та влітку 2022 року.
Процес утворення частинок
Процес відбувається у вузькій зоні, де морський лід тане й переходить у відкриту воду. Сонячне світло вступає в хімічні реакції з речовинами, які надходять в атмосферу з океану, морського льоду та живих організмів. Під час одного з вимірювань концентрація частинок зросла приблизно з 50 до 1500 частинок на кубічний сантиметр протягом дня.
Серед речовин, пов'язаних із цим процесом, виявлено:
- сполуки йоду;
- диметилсульфід від морських рослин і водоростей;
- органічні сполуки з океану та суходолу.
Дослідники виявили раніше невідомий клас атмосферних речовин — йодовмісні кисневмісні органічні молекули. Нові частинки утворювалися більш ніж у 80% сонячних днів, коли проводили спостереження. За словами дослідника Джеймса Бріна:
“Експеримент став першим підтвердженням у реальних арктичних умовах механізму атмосферної хімії, який раніше демонстрували лише в лабораторії CERN.”
Однак механізм не включений до кліматичних моделей, і дослідники планують додати його до розрахунків.
Дані, отримані під час експедиції, можуть суттєво вплинути на розуміння атмосферних процесів у регіоні та змінити підходи до моделювання клімату. Це відкриття свідчить про важливість вивчення природних механізмів, які можуть впливати на глобальний клімат, особливо в умовах змінювання клімату. З огляду на те, що Арктика швидше інших регіонів піддається змінам внаслідок глобального потепління, важливість цих досліджень лише зростає, оскільки вони можуть дати нові дані для адаптації моделей прогнозування кліматичних змін.
Ці результати дослідження можуть суттєво змінити наше уявлення про кліматичні процеси, особливо в контексті швидкого потепління, яке загрожує стабільності Атлантичної течії. Врахування нових механізмів утворення атмосферних частинок допоможе більш точно моделювати зміни клімату та їх наслідки для глобальної екосистеми.