Справи Михайла Сцельнікова
Обвинувачений Михайло Сцельніков частково визнав вину у вбивстві ексспікера Верховної Ради Андрія Парубія, яке сталося 30 серпня 2025 року у Львові. Відомо, що Сцельніков діяв як агент російських спецслужб з 2024 року, передаючи інформацію про підрозділи Збройних Сил України у Львові. Він запропонував кандидатуру Парубія як ціль для вбивства. Під час нападу було здійснено вісім пострілів з пістолета Макарова, який Сцельніков отримав від куратора з Росії.
Сцельніков був затриманий у ніч на 1 вересня 2025 року в Хмельницькій області. Служба безпеки України (СБУ) згодом знайшла пістолет, з якого було вбито Парубія, у середині грудня 2025 року. Згідно з інформацією, зброя була виявлена у лісі, а експертизи підтвердили причетність Сцельнікова до вбивства. Сцельніков також намагався знищити докази після скоєння злочину, проте правоохоронці змогли знайти зброю з глушником.
Цивільний позов та обвинувачення
Родина Парубія подала цивільний позов на 15 мільйонів гривень про відшкодування моральної шкоди, в якому потерпіла сторона просить суд заборонити виплату Сцельнікову 50% одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю його сина Михайла-Віктора Сцельнікова. Обвинувальний акт проти Сцельнікова скеровано до суду, де йому інкримінуються численні статті Кримінального кодексу України, зокрема, за:
- вбивство
- публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу
- носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї без дозволу
Сцельніков частково визнав свою провину у вбивстві Парубія, а також у публічних закликах до насильницької зміни конституційного ладу з використанням засобів масової інформації. На даний момент справа триває, і подальші слухання у суді визначать покарання для обвинуваченого.
Ця справа має важливе значення в контексті безпеки в Україні, адже свідчить про активність іноземних спецслужб та їхнього втручання у внутрішні справи країни. Вбивство ексспікера Верховної Ради є серйозним злочином, який підкреслює ризики, з якими стикаються державні діячі в умовах зростаючої напруги. Подальші слухання можуть вплинути на правозахисну практику та стратегію боротьби з тероризмом в Україні.
Справа Михайла Сцельнікова не єдина, що викриває дії колаборантів, що працюють на користь Росії. Нещодавно шосткинський суд виніс вирок ще одному колаборанту, який також передавав важливу інформацію про українські військові об'єкти. Ці випадки підкреслюють серйозність загрози, з якою стикається країна у контексті національної безпеки.